Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Вечір, присвячений Пам'яті жертв голодоморів в Україні

Вечір, присвячений Пам'яті жертв голодоморів в Україні

Дата події:

  • 22 листопада 2014 17:00 - 20:00

Місце події:

НЦНК «Музей Івана Гончара»
Адреса: Київ, вул. Лаврська, 19
Добиратися автобусом №24 або тролейбусом №38 від станції метро «Арсенальна» до кінцевої зупинки.
Тел. (044) 280 52 10, 288 92 68
E-mail: honchar_museum@ukr.net

Більше відомостей:

22 листопада 2014 о 17:00 запрошуємо в Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» на вечір, присвячений Пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Трагедії українського селянства 20-30-х рр кобзарі могли оспівати у своїх думах, проте масовий розстріл кобзарства, здається, став завершальною фазою нищення українського народу та його духовності. 1933 року водночас з фізичним винищенням українців голодомором, совіти окремо взялися до винищення носіїв народної пам'яті, які співали про визвольні змагання українців, про шляхетних національних героїв, воскрешали історичну пам’ять та непереможний дух українського народу. Сьогодні вони, духовні провідники, кобзарі та лірники, продовжують пробуджувати безпам’ятних, розказувати правду про тоталітарне минуле українського народу.

Кобзарі та лірники Михайло Хай, Юрко Авдєєв, Едуард Драч, Сергій Волченко, Микола Товкайло, гурт «Роксоланія» співатимуть псальми та канти в ім’я світлої пам’яті про мільйони жертв голодоморів та репресій в Україні. Спогади, документи та молитви в пам’ять про мільйони невинно убієнних. З каяттям, скорботою і світлою вірою.

НАРОДНИЙ РЕКВІЄМ
Запали свічку, спечи хлібину, помолись

HOLODOMOR

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

5 відгуків

  1. Алла Карбышева коментує:

    Какое страшное время было, наверное, хуже чем в средневековье ! Мои дудушка, бабушка, тетя рассказывали о самом большом голодоморе 1933 г., настоящий голодомор — приходили коммунисты, комсомольцы и другое сволочье и все съестное выгребали . а из кастрюль выливали на землю, да еще, дедушка рассказывал и втаптывали ногами, чтобы ничего не подбирали! И не смотрели, что маленькие дети в доме! Смерть от голода выкашивала целые семьи и деревни! Вот такую страну построили коммунисты, но как говорится Бог все видел и не прошло и 70 лет, как эта чудовищная страна перестала существовать.Царствие небесное всем умершим от голода и пускай этот ужас никогда не повторится!!!

  2. Галина коментує:

    Cвітлої пам"яті невинноубієнних голодом...

  3. Любов Чуб коментує:

    Мої батьки також відчули на собі жах голодомору. У 33-му активісти ходили по дворах і забирали не лише щось їстивне, а й посуд та ложки. І батько, і мати (обоє 1919 р.н.) пухли від голоду. А батьків брат, якому було тоді 5 років, помер...

    Колискова з 33-го року

    Присвячую Віктору Чубу, який помер з голоду в 1933 році

    у с.Панчеві Кіровоградської області, маючи від народження 5 рочків,

    та усім дітям – жертвам голодомору

    Мамо, мамо, подивіться:

    Онде місяць за хмарину

    Заховався, наче сирник

    Закотився за хлібину.

    А зірки цукровим дивом

    Так і просяться до рота,

    Ген Чумацький шлях розлитим

    Молоком втік за ворота...

    Ой матусю моя мила,

    Їстоньки я хочу дуже,

    Дайте хоч би крихту хліба,

    Щось я трошки занедужав…

    Засинай, моє дитятко,

    Бо вже нічка, треба спати.

    Завтра з кашею горнятко

    Дасть нам ведмедиха-мати.

    Ведмежа – її синочок –

    Принесе тобі хлібину,

    Помідорку, огірочок,

    А горобчик – картоплину.

    Не іди лиш з цього світу,

    Не лишай мене, дитинко,

    Пожалій ти матір рідну,

    Крихітко моя, кровинко.

    Ой матусю, моя нене,

    Ой не плачте Ви, рідненька,

    Хлібчика просить не буду,

    Обніміть мене міцненько.

    Заспівайте колискову,

    Щоб почули всі звірята

    Та заснули разом з нами,

    Мамо. Спати… Їсти… Спати…

    Люлі, люлі, люлі, люлі…

    ПАМ"ЯТАЙМО!!!

    • Katrusya коментує:

      Пані Любов, цю колискову ви написали чи записали від старших людей?

      • Любов Чуб коментує:

        Це я написала, пані Катруся, кілька років тому — разом із мелодією. Наспівала її (по телефону) пані Ніні Матвієнко, бо дуже вже хотіла, щоби вона її виконала. Текст моїй улюбленій співачці сподобався, а стосовно мелодії, то пані Ніна зазначила, що потрібне професійне доопрацювання, а це — час, кошти... Тож не судилося... Але я цю Колискову записала на нашому обласному радіо (м.Хмельницький), виконала сама, без супровіду. Тож слід залишився — хоч якийсь...

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити