Свято «Колодія» у Пирогові

Більше відомостей:

25 – 26 лютого 2012 року з 12:00 до 17:00 в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться колоритне і веселе свято «Колодія».

У програмі свята (у суботу та неділю):

12.00 − 12.30 − офіційний початок; святкова хода з “кострубатим дідом” з експозиції “Слобожанщина” до ярмаркового поля
12.30 − 16.00

• виступи фольклорних колективів на сцені ярмаркового поля і біля шинку в експозиції “Середня Наддніпрянщина”;
• інтерактивні програми для дорослих і дітей, снігові забави, хороводи, конкурси та інші дійства;
• дарунок для киян та гостей міста − відтворення традиційного обряду Колодія з Волинської та Житомирщини обл.;
• традиційні українські обрядові страви.

12.30 − 15.00 − народні ігри для дітей на дитячому майданчику;
15.30 − 16.30 − майстер-клас з народного танцю для всіх охочих;
16.30 − 17.00 − спалення “кострубатого діда”.
17.00 − завершення свята.

Про свято

Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та заклинаннями можна прогнати Зиму і накликати Весну. Це свято мало стимулювати пробудження людини і природи від зимового сну. Колодій – це давнє божество любощів і кохання, символ родючості та шлюбу. Тож це свято було початком і нового етапу молодіжних знайомств та залицянь. У давні часи в кінці лютого на майдані українці ставили глиняну або дерев’яну статую Колодія, яку дівчата і парубки прикрашали квітами, а потім водили навколо нього хороводи з піснями, забавами та жартами. Головним атрибутом свята є дерев’яна колодка – Колодій.

У перший день свята в понеділок Колодій народжувався. Заміжні жінки йшли до корчми, чи до когось у хату. Клали на стіл поліно і сповивали його та прикрашали різнокольоровими стрічками й сухими пахучими квітами. Потім вітали одна одну з народженням Колодія і починали святкування, подібно до народження дитини – з частуванням, жартами та піснями: «Ой колодка, колодка, яка ж ти солодка, Цілий рочок тебе ждали, щоб на тобі погуляли». У вівторок хрестили Колодія. У середу справляли похрестини. У четвер Колодій помирав. У п’ятницю його ховали. А ще у п’ятницю існував звичай для зятя – частувати тещу — «щоб її горло не пересихало», тобто щоб не була сварлива. У суботу Колодія поминали. Пізніше у звичаях Масляного тижня з’явилися й інші обряди. Зокрема, святковий тиждень завершувалася днем Прощення, коли односельці ходили в гості один до одного, пригощалися і просили пробачення за заподіяні образи та кривди, щоб з чистою душею вступити у Великий піст.

Цього тижня заміжні жінки ходили по селу, і як засіб жартівливого покарання прив’язували «колодки» (символ продовження Роду) батькам, які «досі не пошлюбили» своїх дітей та парубкам котрі не знайшли собі пари, чим порушили гармонію і лад в природі. Адже за звичаєм наших Предків — усе живе повинно бути в парі. Звісно, що ніхто не бажав волочити за собою колодку – такий собі «ярлик», а тому одразу ж давав жінкам відкупного, тобто пригощав їх.

В цей час незаміжні дівчата носили на своїх нарядах яскраві стрічки, а знімаючи з парубка «колодку» і дарували йому стрічку, як знак прихильності, і приказували: «Я на тебе, Колодію, маю ще надію!» Згодом відбувалися заручини, які завершувалися до Покрови весіллями. З 18 ст. на півночі України це свято відоме ще як Масляна, а тиждень звався Масляний, Сирний або Бабський тиждень, на якому всі чоловіки мали беззаперечно виконувати будь-які забаганки жінок. У давнину це свято було також пов’язане з поклонінням небесним світилам та вшанування предків. Найголовніша традиційна святкова страва в українців – це вареники з сиром та сметаною. Також вживали і інші молочно-масляні страви – млинці, обрядове печиво, пироги, сирні коники. Як відомо, в українському фольклорі вареник у формі Місяця – це «пан-Господар», млинець подібний до Сонця – «його Жона», а пироги з маком (Зорями) – «їхні Діти». Це вічні космічні символи, завдяки яким людина за традицією причащається і таким чином прилучається до життєдайних сил Природи і Всесвіту.

Цього року кияни та гості міста, разом зі своїми дітьми стануть учасниками багатьох давніх обрядів Колодія. Візьмуть участь у народних гуляннях та забавах: катання на фуркалі, на санях, перетягування канату, бої мішками з соломою, кидання колодки (хто далі), діставання призів зі стовпа, снігова фортеця, катання на конях і поні, а також у конкурсах на кращу скульптуру зі снігу, найсмачніший вареник та ін. Кращі фольклорні колективи України покажуть стародавні обрядодійства Колодія, а гурт «Буття» запропонує для гостей майстер-клас з народних танців. На завершення Свята всі учасники стануть свідками спалення солом’яного опудала – символу Зими «Кострубатого діда». Протягом святкових днів всі гості музею матимуть можливість посмакувати смачними варениками, млинцями, кулішем, узваром, цілющими напоями з трав та меду. Також на згадку про веселе і колоритне свято Колодія зможуть придбати собі незабутні сувеніри – вироби кращих майстрів народних ремесел.

Приходьте на свято до Музею в українському національному вбранні!

Світлина: nmnapu.org.ua