Як тільки навчилася робити ляльки-мотанки, почала дарувати такі обереги своїм рідним. Пізніше, коли техніка виконання стала досконалішою, Наталя надіслала свої роботи друзям у Францію. Як виявилося, у Франції дуже цінять українську культуру та давні традиції, тому в молодої майстрині одразу з’явилися шанувальники та поціновувачі за кордоном.
Вся рідня Наталі, що проживає на Чернігівщині, дуже допомогла їй з домотканими тканинами. В нагоді стала бабусина стара скриня. Якщо чогось не вистачає, то докуповує в магазинах. Для виготовлення ляльок бере льон, рушники, бісер, мереживо, ткане на ткацькому верстаті полотно, скатертини, нитки, стрічки, а для композицій використовує колоски, мак, горох, гречку, пшоно тощо.
Завантаження...