Гончарі

Київська гончарка та майстер глини. Творить усі різновиди гончарного посуду - глечики, тарелі, горнятка до кави та чаю, вази, підсвічники; прикраси. Методом плетіння з глини створює унікальний посуд, оздоблений різноманітними орнаментами. Часто звертається до теми Трипілля.

Творчість майстрині із Сумщини багатогранна - ліпить з глини, вишиває, вирізає витинанки, творить народні ляльки та український одяг. Навчає цього всього діток у місцевій школі мистецтв. Має велику колекцію обрядових рушників.

Майстриня розписної керамічної іграшки з Черкас. З білої глини виготовляє форми тварин, птахів, чудернацьких звірів. Розписує їх темперними фарбами. Виробила власний стиль творчості, на який її надихнули роботи Марії Приймаченко.

Майстриня керамічних іграшок з Черкащини. Робить свистунці, свищики, свистульки, «соловейки», відроджуючи старовинні іграшки Черкащини, зокрема села Громи, де місцеві гончарі покривали вироби смолою. На гончарному колі викручує ужитковий посуд, а також створює ліпний посуд в стилі давніх культур, зокрема трипільської.

Київська художниця-керамістка. Найулюбленіша техніка – стрічкова кераміка, в якій працювали трипільські жінки. Сприймає глину, як живу істоту. Щодня бере її в руки, щоб виліпити те, що ховається в глибинах людської душі.

Київський гончар, родом з Донецька. У глиняній творчості звертається як до традицій так і до власних експериментів. Гончарити навчає й інших. Викладає кераміку у вищому навчальному закладі та проводить майстер-класи для всіх охочих.

Гончар з Івано-Франківщини. Захоплюється гуцульською та трипільською керамікою. Працює над тим, щоб виробити свій власний покутський стиль, який би легко впізнавався й люди одразу казали, що це "Покутська кераміка".

Кераміст з Вінничини відроджує трипільську кераміку. Розписує свої вироби загадковими орнаментами давніх гончарів-трипільців. На горнятах, тарелях, кухликах, макітрах, великих амфорах майстер впевнено виводить навісні й хвилясті лінії, кола, ромби, спіралі, завитки - символи, якими давні люди позначали сили природи.

Київська художниця-керамістка впевнено продовжує місцеві гончарні традиції. Надає перевагу різноформенній скульптурі, за допомогою якої створює образи нового світовідчуття на основі українського епосу.

Молода представниця київської школи кераміки. У глиняній творчості, насамперед, керується уявою та відчуттями, досліджує колір та поєднання його відтінків. Імпровізує, опираючись на форми з реального життя.

Художник-кераміст з династії гончарів з Київщини. Творить декоративні тарілі, у розписі яких використовує тему козацтва та рослинні орнаменти. Під час кожного випалу відтворює й по кілька тарілей свого батька, тим самим ніби підтримуючи з ним невидимий зв'язок.

Голова "Товариства Коло-Ра". Зі звичайної глини разом з однодумцями вже протягом 10 років реконструюють кращі знахідки трипільської доби й виготовляють з них сувеніри. Окрім того, разом з Інститутом археології НАНУ з 2000 року проводять комплексні археологічні експедиції.

Гончар з Рівненщини виготовляє термостійкий екологічночистий посуд з чорнолощеної кераміки. Навчився цієї справи у діда з Гавареччини. Цей край здавна відомий гаварецькими чорнодимленими глиняними виробами.

Особливе місце у творчості художника посідають народні музичні інструменти. Керамічні окарини, свистунці й хихички – інструменти, що прийшли до нас із глибокої давнини та були розповсюджені у багатьох народів, часто використовувались у магічних і культових обрядах. На сьогодні інструменти зрідка можна почути на концертах етнічної музики.

У глині київський майстер кидає виклик всьому світу та бореться за правду. Творить за покликом душі, але не забуває про своє традиційне українське.

У цього майстра життя зіткане - з глини. Щодня він або когось навчає ліпити або сам допізна гончарить у своїй "козацькій" майстерні. За глинотворенням Анатолія зі стіни спостерігає Мамай, намальований ним власноруч.

Гончарка з діда-прадіда з глини народжує дивовижних прадавніх тварин та вжиткові речі. Коза - найулюбленіша тварина, яка з легкої руки майстрині зусібіч постає у глиняних інтерпретаціях.