Київ

Швець та чоботар з Києва. Реконструює одяг та історичні речі часів Київської Русі та Середньовіччя. Окрім того, зі шкіри шиє сумки за середньовічними моделями й орнаментує їх трипільською символікою.

Київська майстриня сакральних ляльок-мотанок. Виготовляє їх з дотриманням усіх стародавніх ритуалів та обрядів, тому це не просто художні вироби, але й сакральні обереги. Кожна лялька має ім'я та символічне призначення – дарувати своєму власнику успіх, здоров’я, добробут і кохання.

Живопис київської художниці Анни Шевчук можна поправді назвати народним. Він є вільним від академічних догм й настанов, бо ж малювати Анна навчилася самостійно. Й тепер за допомогою свого пензля на полотнах відроджує побутове життя праукраїнців.

Київський різьбяр Володимир Іншаков за допомогою спеціальних інструментів та дерева відтворює речі, якими користувалися колись наші предки, герої народних казок та історичних романів. Це дерев'яні ложки, сільнички, ножі, діжечки тощо.

Рідні сестри – Наталка та Тетяна разом творять маленькі дива – прадавні обереги української родини – ляльки-мотанки. Тетяна поєднує кольори й створює обличчя, Наталя – вигадує дивовижні візерунки та вишиває їх лічильною гладдю.

Лялькарством київська майстриня займається з кінця 2008 року. За цей час встигла добре опанувати це мистецтво. На ярмарку у Пирогові її витвори на стільки сподобалися першій леді країни Катерині Ющенко, що та аж чотири ляльки придбала чи то донькам чи то на подарунки.

Молода київська майстриня ляльок-мотанок навчилася цього мистецтва самостійно. Для виготовлення ляльок бере ткане на ткацькому верстаті полотно, льон, рушники, бісер, мереживо, скатертини, нитки, стрічки, а для композицій використовує колоски, мак, горох, гречку, пшоно тощо.

Допитлива й непосидюча мисткиня з Київщини випробовує своє вміння в різних напрямках і стилях декоративно-прикладного мистецтва. Крім художньої вишивки, оволоділа технікою розпису, писанкарства, ліплення з керамічних мас та тіста, а сьогодні захоплена художніми емалями.

Майстер художньої пайки скульптури з листової міді - ця техніка є однією з найдавніших. Можливості цього матеріалу невичерпні. Листова мідь цінна унікальною властивістю завдяки своїй гнучкості та пластичності, які яскраво розкривають образ, характер скульптури. Пайка листової міді спонукає до найнеймовірних комбінацій та сполучення різних матеріалів. Тому кожна скульптура неповторна та унікальна і у стилізації образу ...

Київська художниця-керамістка впевнено продовжує місцеві гончарні традиції. Надає перевагу різноформенній скульптурі, за допомогою якої створює образи нового світовідчуття на основі українського епосу.

Молода представниця київської школи кераміки. У глиняній творчості, насамперед, керується уявою та відчуттями, досліджує колір та поєднання його відтінків. Імпровізує, опираючись на форми з реального життя.

Київська писанкарка Оксана Білоус, насамперед, відома тим, що у неї не раз замовляв писанки сам Віктор Ющенко. Її роботи дарують закордонним послам та консулам. До того ж, саме у цієї мисткині давнє мистецтво перейняли десятки вже відомих на сьогодні писанкарок.

Голова "Товариства Коло-Ра". Зі звичайної глини разом з однодумцями вже протягом 10 років реконструюють кращі знахідки трипільської доби й виготовляють з них сувеніри. Окрім того, разом з Інститутом археології НАНУ з 2000 року проводять комплексні археологічні експедиції.

Київська майстриня творить дивовижні вузликові ляльки. І не прості, а Середньої Надніпрянщини. Які з давніх-давен уособлювали Берегиню домашнього вогнища, були втіленням добра й лагідності, любові й сподівань, символом родючості, хатнього достатку та захисту від злих сил.

Київська майстриня декоративного розпису користується оригінальною технікою. За основу взяла народний настінний розпис по білій глині водяними фарбами (на зразок того, як колись розписували в Україні хати та печі). Займається також розписом по дереву та виконує картини на полотні і глині.

Керуючи власним центром для дітей та батьків, Ганна переконалася, що давати знання малечі найкраще через казки, і саме народні казки. Щоб було цікавіше, мисткиня робила ляльковий театр з картону. А згодом опанувала техніку фелтінгу, тобто сухого валяння. І за якийсь час зі жмутиків вовни постав цілий ляльковий театр.

Сюжетним яскравим народним розписом київська художниця вкриває вироби із глини, картини з полотна та паперу, дерев'яні скрині. Каже, що ще вміє гончарити та різати по дереву, бо свого часу цього її навчили у навчальних закладах. Та все ж традиційні мотиви, відтворені за допомогою фарби, стали головним напрямком творчості мисткині.

Знаний український кобзар, бандурист, скрипаль та сопілкар. Учасник етно-фестивалів в Україні та за кордоном. Водночас Василь Буяновський відомий як талановитий майстер створення музичних інструментів.

Без цієї майстрині не відбувається жодних гулянь та вечорів в музеї Івана Гончара у Києві. Там пані Лариса і працює як реставратор тканин і навчає усіх охочих розписувати кольоровими оберегами Великодні яєчка.

Одна з найвідоміших київських писанкарок, яка присвятила своє життя відродженню старовинного класичного мистецтва. Майстриня твердо дотримується традицій, відмальовує тисячі писанок з каталогу XIX ст. Їхні виставки відбувалися не тільки в містах України, а й за кордоном