Батько художниці, за професією вчитель, дуже любив малювати і в дитинстві часто приносив їй велику коробку олівців. На це він не шкодував ні грошей ні часу, що певно й виховало у пані Людмили любов до малювання.
Після заміжжя вона з чоловіком працювали по майстернях управління культури (розписували стіни бібліотек, кімнат відпочинку на фабриках та заводах), а після звільнення під час перебудови у 90-х роках почали працювати по салонах — виробляти з глини різні фігурки, їх розписувати й продавати.
Завантаження...