Кобзарська Трійця. Фестиваль української епічної традиції

Більше відомостей:

Глядачі та учасники фестивалю цього року матимуть змогу:

• Послухати кобзарювання та концертні виступи кобзарів, бандуристів, лірників.
• Відвідати концерти стародавньої та духовної музики.
• Навчитися танцювати традиційні українські танці.
• Ознайомитися з технікою виготовлення музичних інструментів.
• Оглянути виставку традиційних кобзарських інструментів з музейних та приватних збірок.
• Оглянути виставку наукових здобутків, фото й мистецьких творів про українське кобзарство.
• Послухати та взяти участь у конференції на актуальні теми продовження кобзарської традиції у третьому тисячолітті.
• Переглянути фільми, відеоролики та інтерв¢ю на теми історії й сьогодення кобзарської традиції.
• Побачити показовий виступ на тему традиційного бойового мистецтва давніх кобзарів, яке мало назву “костурець”.
• Придбати тематичну літературу, відео- та аудіопродукцію.

Програма фестивалю

5 червня

12:00 Початок кінопоказів
17:00 Відкриття виставки традиційних кобзарських музичних інструментів з колекції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів)
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні  танці під троїсту музику

6 червня

10:00

• Кінопокази
• Робота виставкової експозиції
• Виставка дисків та літератури

15:00

• Майстер-класи з виготовлення та гри на традиційних інструментах
• Живе кобзарювання

18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику

7 червня – Трійця

10:00

• Освячення інструментів  у церкві Івана Богослова (територія Михайлівського собору)
• Кінопокази (приміщення музею)
• Робота виставкової експозиції
• Виставка дисків та літератури

15:00 Живе кобзарювання
17:00 Святковий концерт кобзарів та лірників
18:30 Танці під троїсту музику

Щороку протягом століть кобзарські цехові братства розпочинали свої мандрівки Україною на Трійцю, а завершували на Покрову. В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті була кобза чи бандура. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшин грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – “лебійську” – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво…

Зв’язок:
Київський Кобзарський Цех     www.ceh.org.ua
Продюсерська Компанія «Ethno Sound»  8 044 331 82 70