10 Гру 2011 20:23 Огляди

Як посольства різних країн презентували свої традиції у Києві

Як посольства різних країн презентували свої традиції у Києві

Пакистанська та в’єтнамська розписна кераміка, мексиканські витинанки та вироби з бісеру, ткання з Кувейту та Аргентини, єгипетські шалики, перуанські вироби з вовни лам та індонезійський батік. Такими речами на благодійному різдвяному ярмарку в Києві 3 грудня у виставковому залі Київ Експо Плази пропагували свої традиційні культури низка посольств. У представників цих країн ми запитали, чому саме такі вироби стали їхньою візитівкою.

Мексиканці оздобили свій павільйон витинанками

Славнозвісне мистецтво Уічоль

Мексиканські "мотанки"

Павільйон В'єтнаму

В'єтнамська кераміка

Індуски

Японські віяла

Кольори Китаю

Традиційні стьобані килимки Пакистану

Пакистан

У павільйоні ісламської країни можна було придбати керамічний розписаний посуд, келихи з мармуру, пошиті з клаптиків тканин стьобані килимки та вишиті напірники для подушок. Речі декоровані традиційними орнаментами і зроблені вручну.

Шарла Салім, дружина посла Пакистану в УкраїніШарла Салім, дружина посла Пакистану в Україні:
– Ми намагалися показати мистецтво різних регіонів Пакистану, зокрема кераміка з міста Мультан, килими шиють селянки в провінції Сенд. Мистецтвом займаються не тільки старші майстри, а й передають своє вміння молодим. Люди використовують вироби традиційного мистецтва в щоденному побуті. Хоча, скажімо, килими дуже дорогі, бо трудоємкі – на виготовлення одного килимка йде з місяць часу.

Скільки правили за пакистанські килимки в Україні не запитали, а от ціни на керамічний посуд були в межах тих, за які зазвичай пропонують свої вироби українські майстри. Так, кухлики віддавали за 80 гривень, а глечики за 100.

Кувейт

Традиційне ткацтво Кувейту

Традиційним мистецтвом в Кувейті в основному займаються люди, що живуть та працюють в пустелях, так звані бедуїни. Найпоширенішим ремеслом серед жіночої частини пустельників вважається ткацтво з вовни верблюдів та овець. Саме ткані вироби, декоровані традиційно, й представило посольство на ярмарку в Києві, щоправда виготовлені ці речі не бедуїнами, а машинним способом. Бо, за словами посла Кувейту в Україні Юсефа Хусейна, вироби виготовлені вручну дуже дорогі і їх не так легко знайти.

– В Кувейті, як і тут в Україні, люди носять традиційний одяг тільки під час особливих подій та святкувань, зокрема на весіллі, також його вдягають виконавці народних танців. Є фабрики, ательє і дизайнери, які опираючись на старий стиль, творять сучасний одяг, використовують традиційні елементи під час оббивки меблів, в декоруванні сучасних інтер’єрів. Вдома в традиційному стилі я маю кілька килимів. І після цього ярмарку, думаю, візьму кілька речей у свій офіс в Києві…

Єгипет

Туристичний Єгипет також зробив акцент на своїх ремеслах – декоровані металеві тарелі, виготовлені методом карбування та інкрустовані різними кольорами міді; дерев’яні скриньки для прикрас та сигар, оздоблені різьбою та інкрустовані різними природніми матеріалами – від каміння до ракушняка; шалики для жінок традиційних кольорів, виткані вручну на невеликих ткацьких верстатах; жіночі прикраси з керамічних намистинок та напівкоштовного каміння; скатертини для столу зі штучно вибитим орнаментом.

Дружина посла Єгипту Хаба Найєр Баракат:
– В Єгипті існували різні цивілізації і кожна з них залишила по собі унікальні зразки орнаментів. Елементи з народного мистецтва ви знайдете в кожному домі – декоровані подушки, тарелі на стінах. Ми виробляємо багато предметів мистецтва, і багато мистецьких творів використовуємо в житті. До прикладу, на весілля чи на народження дитини ми не даруємо гроші, а приходимо з подарунком і зазвичай це якийсь сувенір зроблений руками. Також на сьогодні у нас є багато митців, які малюють, роблять скульптури у сфері як народного так і сучасного мистецтва. Останнє також стає популярним в Єгипті, бо молоді подружні пари зазвичай декорують свій дім на сучасний манер.

Каїр поділений на дві частини – новий та старий райони. Стара частина Каїру дуже традиційна, там щодня сидять майстри і щось творять. До того ж, ціни на вироби невисокі, тому що майстрів, які пропонують свої вироби, дуже багато.

Одним з елементів традиційного декорування є рослинний орнамент, в основі якого так званий “листок життя”, який є безперевним. Люди одружуються і народжують дітей, а на цьому орнаменті від великих листків відходять інші листочки, то ж це й має таке символічне значення – “продовження життя”, ми називаємо його “арабеска”, тобто це повзучий листок.

У декоруванні виробів майстри також часто використовують зображення різних богів, тому що в давньому Єгипті люди вірили у велику кількість богів та богинь. А на деяких виробах зображують ієрогліфи, які повчають, як жити, наприклад, “будь добрим до свого сусіда”, “не думай тільки про себе” та інші мудрі вислови з давніх часів Єгипту тисячі років тому, але вони й досі актуальні.

Перу

Перуанські рукавички

Маракаси

Флоріс Рауль, прес-аташе консульства Перу в Україні

Представники Перу спрогнозували зиму в Україні і вирішили забезпечити відвідувачів виставки теплим зимовим одягом – пропонували в’язані вироби з вовни лам (південноамериканський ссавець родини верблюдових, одомашнений індіанцями Анд – авт.) ручного та машинного виконання – рукавички, шарфи, светри, а також килими, керамічні вироби, зокрема музичні інструменти, чай “мате”. Вироби декоровані традиційними орнаментами, притаманними індіанцям Південної Америки.

Флоріс Рауль, прес-аташе консульства Перу в Україні:
– Ручною роботою у нас займаються люди з невеликим достатком середнього віку. Такі ремісники живуть в основному в горах. Через посередників їхня продукція потрапляє на ринки всього світу. В декоруванні майстри використовують те, що бачать навколо – лами, пейзажі гірських Анд, індіанські малюнки.

Індонезія

Індонезійські мотиви

Нінінг Сунінгсіх Рохадіат, посол Республіки Індонезія в Україні

Індонезійці продавали сумки, одяг та штори, розписані батиком. Деякі – вручну, а деякі – методом друку малюнка. Ще можна було побачити об’ємні дерев’яні та пласкі шкіряні ляльки для індонезійського традиційного театру тіней. Маріонетки рухають усіма частинами тіла, ними керують за допомогою дерев’яних, бамбукових чи металевих паличок.

“Дозволити собі купити речі ручного виробництва можуть не всі, ціни на них вище ста доларів, бо на виготовлення батику йде до трьох місяців, – розповіла посол Республіки Індонезія в Україні Нінінг Сунінгсіх Рохадіат. – Що стосується орнаментів, то більшість майстрів у декоруванні просто змальовують щоденне життя – тварин, рослини, місцевий побут. Переважаючий колір таких виробів – коричневий і всі його відтінки”. За словами посла, на острові Ява у нідерланській провінції Джапара живе багато майстрів, що займаються виготовленням дерев’яних меблів, оздоблених різьбленням.

Кіпр

У таких амфорах перевозили морем вино й мигдаль

Павільйон Кіпру заклеїли рекламою про туристичні переваги їхньої країни, на столі невимушено лежала одна амфора, а в глибині павільйону ще кілька незвичної форми глечиків. Ці речі й стали предметом обговорення з послом Республіки Кіпр в Україні Евагорасом Вріонідесом.

Евагорас Вріонідес, посол Республіки Кіпр в Україні

– На Кіпрі є чимало традиційної кераміки, яку люди навчилися виготовляти в дуже давні часи. В наші дні ми не використовуємо глиняні тарілки, зате у вжитку досі є керамічні глечики для води. Влітку у глиняних глеках вода набуває особливого запаху, я би сказав, запаху землі, і залишається холодною, така вода дуже смачна. Зазвичай так робили і зараз інколи роблять мешканці сіл, у глиняних глеках зберігають воду, яку дістають з колодязів. Пам’ятаю, моя бабця саме так робила. Зараз коли ви поїдете у справжнє село, то ще зможете застати такі глеки для води.

Також сьогодні ми використовуємо глиняні ємності для зберігання вина, тому що глина тримає нейтральну температуру. Тут на виставці представлений зразок амфори періоду античності. В таких амфорах, окрім вина, перевозили мигдаль. Наповнювали амфори цим горіхом, складали їх на нижній палубі суден і транспортували морем з Кіпру в інші країни регіону. Ми достеменно це знаємо, бо в 1960-х роках на дні моря були знайдені амфори, наповнені мигдалем.

Навіть якщо ми зараз практично не використовуємо такі вироби, то вони слугують за декорації, сувеніри. У мене вдома також є такі речі. Тобто невеликий відсоток таких речей виробляється для щоденного практичного вжитку, а левова частка такої продукції йде на сувеніри для туристів.

Цим видом мистецтва в більшості займаються люди старшого віку, тому що це давнє мистецтво, яке, власне, занепадає. Коли я був дитиною у 1960-х, бачив, що багато людей вдома мали гончарні кола, на яких виробляли такий посуд, але тепер цього немає. Уряд навіть виділяє кошти на підтримку молодих людей, які би займалися таким мистецтва. Тобто уряд хоче повернути цей вид мистецтва, відродити його. Гроші виділяються на заняття, які ведуть старші люди та навчають молодих. Такою фінансовою допомогою підтримують тих, хто у цій сфері хоче почати власну справу.

Більшість цих майстрів живе в селах і кожні два тижні вони їдуть у міста і здають свої вироби в сувенірні крамнички.

У благодійному дійстві, що було організоване на початку грудня Міжнародним жіночим клубом Києва, взяли участь близько 40-ка країн. Вироби з елементами традиційного мистецтва представила лише четверта частина з усієї кількості посольств. Інші робили акцент здебільшого на їжі та алкогольних напоях й рідше на одязі, косметиці та книжках. Зокрема серед країн Західного світу сирами відзначилися Нідерланди, так званим “лосиним молоком” і кленовим сиропом – Канада, а Шведи презентували… доступний в кожному українському магазині шоколад “Світоч” (бо власником торгової марки є шведська компанія Nestle).

Кленовий сироп з Канади

Обличчям України була Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв. Вони спробували презентувати українську культуру іноземцям, однак чи це якісно вдалося, можете зробити висновки з фотографій.

Особливістю цьогорічного ярмарку також стали майстер-класи відомих українських художників і лялькарів з виготовлення різдвяних прикрас та обрядових ляльок-мотанок.

Усі зібрані посольствами та майстрами кошти, організатори передадуть соціально незахищеним киянам: багатодітним родинам та дитячим будинкам.

Катерина Качур, “Рукотвори” 
Додаткові світлини Yana Kayama

P.S. Редакція “Рукотворів” висловлює подяку майстрині Ірині Суліковській за наданий фотоапарат в тимчасове користування.