Не часто курсові та дипломні роботи студентів стають експонатами виставок. А от Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва є чим похвалитися. 8 лютого у столичному Музеї гетьманства відкрилася експозиція саме таких робіт – підсумкових студентських, а також мистецьких творів викладачів цього навчального закладу.
На виставці представлено вироби з дерева, металу, ткацтва, кераміки, шкіри, а також полотна малярства та розпису на склі. Серед багатожанрового асортименту творів – ряд тематичних гобеленів, тканий одяг, а також одягові аксесуари зі шкіри: сумки, тобівки, череси, пояси. У всіх творах вгадується їхнє гуцульське походження, у декоруванні вбачаються традиції минувшини, які молоді художники подали по-новому.
«Важко повірити, що ці роботи зробили студенти. Вони ж досконалі і формою і кольором, і композицією. Це твори справжніх майстрів, – ділиться враженнями відвідувачка виставки, киянка Оксана. – У мене в квартирі багато виробів з традиційного мистецтва, особливо багато косівської кераміки, яка пасує під мою кухню в зелених тонах».
«Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва має дев’ять спеціальностей і всі базуються на традиціях гуцульського народного мистецтва, – розповідає директор цього закладу Святослав Мартинюк. – У ткацтві, художній обробці дерева та шкіри, у вишивці і в костюмах – ці традиції прослідковуються. Звичайно, не всі йдуть в напрямку використання народних традицій, велика частина студентів стають художниками сучасного модерного напрямку, але на виставці ми показуємо саме традиційні вироби».
Щоб створити по-справжньому мистецький виріб, студенти проходять не один рік кропіткого навчання. Вивчають символіку, композицію, засвоюють форми виробів колишніх майстрів, а потім беруться й собі творити.
«Технологічний процес студенти повністю проходять – від початку до кінця. Якщо це дерево, то видаємо для початку рубанок та дощину, якій студент придає певну форму, – розповідає старший викладач Косівського інституту, художник на склі Роман Юсипчук. – Потім на ній він наносить орнамент, який має вирізьбити. Практично вивчає один, другий, третій, четвертий орнамент, а потім на основі вивчених орнаментів робить з нуля, скажімо, скриньки».
Отак і стають тими, кого називають – майстрами своєї справи. Й окрім того, випускники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва набагато виграшніше почуваються з працевлаштуванням, аніж їхні колеги з інших навчальних закладів. «Художник не потребує працевлаштування, лише потрібний невеликий обсяг матеріалів й інструментів, невеличке приміщення і він вже може працювати» – переконаний директор Косівського інституту Святослав Мартинюк.
Косів здавна називають столицею народного мистецтва Гуцульщини. Саме в цьому центрі зосереджувались і розвивались основні галузі народних ремесел: різьблення по дереву, гончарство, художнє ткацтво та вишивка. Сам же Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва започаткував свою історію у 1882 році як ткацька промислова професійна школа. У 1939 році на базі промислової школи створено училище гуцульського народного мистецтва, далі — технікум народних художніх промислів, з 1995 року — Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва ім. В. І. Касіяна. З 50-х по 80-і роки в навчальному закладі здобували освіту студенти зі всіх колишніх союзних республік, що свідчить про його широке визнання як мистецької школи.
«Косівський інститут – це величезна традиція в нашій культурі. І архітектура і народні промисли, і пісня, і танець, і обряди і фольклор – це величезне багатство, це колосальна ментальність нашого народу», – сказав на відкритті виставки доктор мистецтвознавства Олександр Федорук.
Виставка мистецтва Гуцульщини в Музеї гетьманства триватиме до 27 лютого.
Катерина Качур, Рідна країна