16 Тра 2013 20:54 Огляди

Вишивка – це чоловіча робота! 24-річний юнак з Львівщини вишиває бісером ікони

Вишивка – це чоловіча робота! 24-річний юнак з Львівщини вишиває бісером ікони

Два роки минуло з дня смерті отця доктора Дмитра Блажейовського, якого світ знає завдяки його неперевершеним вишиваним іконам та іконостасу. Та його стопами йде і молоде покоління – варто лише подивитися на роботи Романа Магоцького, жителя Комарного Львівської області.

Після школи Роман опановував професії маляра, муляра та штукатура в Новороздільському ліцеї будівництва та побуту. Згодом ще й закінчив курси офіціантів. Проте виробничі професії не підкорили серце хлопця, яке прагнуло до… вишивки. І вишиває Роман у чи не найскладнішій техніці – ікони бісером.

Роман Магоцький

Вишивати його навчила містянка Комарного Наталя Качала (Голик). «У середньому одну ікону вишиваю два тижні, – пояснює Роман. – Для однієї роботи добираю до 50 кольорів бісеру. Найскладнішою вважаю ікону святого Георгія Посейдонця. Над нею трудився майже місяць, добирав бісер різної величини, компонував велику за розмірами роботу». Юнак зізнається, що й ікони святої Катерини та Казанської Божої Матері давалися йому нелегко, адже вишивав їх… жилкою та дротиками.

Вишивані ікони Романа Магоцького клієнти часто замовляють по Інтернету, купують у магазинах. Середня вартість – 3-4 тисячі гривень. Ціна залежить від складності, обрамлення, кількості кольорів. Найдорожчу роботу купили за 6 тисяч гривень.

Не всі роботи майстер погоджується продавати, наприклад, ікону Георгія Посейдонця не продав би нізащо – надто багато зусиль до неї доклав. До речі, вишиває Роман і сорочки, але не бісером, а півхрестиком. «Вишивання для мене – хобі і мистецтво, яке потрібно показувати людям, – міркує Роман. – Рідні підтримують мене у цій справі, їм подобаються мої роботи, та й, на щастя, критиків не маю. Хоча колись мені казали, що вишивка – не чоловіча справа, але на кожне добре творіння є добра відповідь. Зараз у Києві відкрита моя перша виставка, на якій представлено тридцять чотири ікони. З організацією допомогли друзі, з якими познайомився у соціальній мережі. Моїй радості не було меж, коли фінансову допомогу запропонували голова Всеукраїнської професійної спілки правників Юрій Михальський та адвокат з Києва Олег Поліщук».

Творчий доробок хлопця – сорок шість ікон. Нині він обдумує пропозицію щодо закордонної виставки. Нещодавно Роман подарував одну зі своїх робіт – ікону «Ісус у терновому вінку» отцю Роману Шаку, настоятелю храму Святого Михаїла УПЦ КП, прихожанином якого хлопець є з ранніх літ.

Фото з архіву Романа Магоцького

wz.lviv.ua