Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Відкрита заява науковців Музею народної архітектури та побуту

Відкрита заява науковців Музею народної архітектури та побуту
8 травня 2009 02:31

«Рукотвори» продовжують інформувати Вас про конфліктну ситуацію довкола звільнення заступника директора Музею народної архітектури та побуту України Олексія Долі. Нижче подаємо реакцію співробітників музею на публікації на підтримку етнографа.

Відкрита заява науковців Музею народної архітектури та побуту

Ми, науковці Музею народної архітектури та побуту України, чиїми зусиллями було започатковано та створено цей унікальний музейний комплекс, сформовано одну з найбільших у країні етнографічну колекцію (75 тис. експонатів), рішуче відкидаємо несправедливі звинувачення і тенденційно викладені факти, що містяться як у «Зверненні майстрів до Президента України В.Ющенка», так і в інших публікаціях Інтернет-видань щодо нашого Музею. Передусім зауважимо, що ця брутальна кампанія, розгорнута проти Музею та керівництва ІМФЕ, приурочена до чергових виборів директора Музею, який для багатьох видається «ласим шматком» з огляду на привабливі землі на околиці Києва та цінні народномистецькі пам'ятки. Відтак, мета ініціаторів цієї писанини очевидна – оскаржити вибір науковців Музею на посаду директора (обрано відомого вченого П.Федаку) та відсторонити від Музею його давніх і незрадливих колег і прихильників в особі співробітників та керівництва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України. Відомо, що директор цього Інституту, академік Г.Скрипник, яка восени 2006 р. призначена (на громадських засадах) науковим куратором нашого Музею, принципово і непоступливо обстоює разом з науковцями Музею його інтереси від  численних зазіхань на його землі та майно корисливих людей від бізнесу. За анонімними публікаціями вгадується опосередкована рука та інтереси тих, що отримали відмову від Г.Скрипник щодо їхніх претензій на Музей та спроб його комерціалізувати. Нині ці люди використовують прізвище колишнього співробітника Музею (нібито скривдженого О.Долі), щоб домогтися через різного роду інтернетівські «фальшивки» зірвати вибори і прочистити собі шлях до Музею.

Щодо самого О.Долі, то заяви про своє звільнення він вже писав неодноразово; та цього разу, за словами в.о. директора Т.Василенко, дуже наполягав на його звільненні. Ми запевняємо як очевидці, що як своє рішення про звільнення з роботи в Музеї, так і свою заяву про те, що він не висував свою кандидатуру на посаду директора Музею, О. Доля робив свідомо і самостійно. До того ж, ми –   науковці Музею, також не висували його кандидатури на посаду директора, оскільки знаємо, що йому добре вдається влаштовувати виставки та запрошувати на ярмарки майстрів, проте він не має менеджерських даних, необхідних керівнику такої багатопрофільної установи, як наш Музей, в якій треба забезпечити і фінансову, і будівельно-реставраційну, і наукову роботу.

Ми також опротестовуємо неправдиву, замовну інформацію, що з'явилася в Інтернеті щодо Весняного ярмарку, який відбувався у Музеї протягом 2-3 травня 2009 року. Проведення у Музеї ярмарків – давня традиція, яка була започаткована до приходу О.Долі на роботу в Музей і триватиме й після його звільнення. За проведення ярмарку 2-3 травня цього року були відповідальні: в.о. заступника директора з наукової роботи Свирида Р.О. та члени Художньої ради у складі провідних науковців Музею: Орел Л.Г., Щербань С.О., Пономаренко С.Г., Зозулі Н.О., Верговського С.В., Зяблюк Н.С., Матійчука М.М, Кобальчинської Р.Р., Гайової Є.В. та ін. В ярмарку взяли участь понад 300 майстрів та 8 фольклорно-етнографічних колективів. Науковцями була проведена Художня рада з оцінки мистецьких виробів та надані консультації для майстрів-початківців. Запрошеним майстрам було запропоновано житло (готель на вул. Предславинській) та створені умови для зберігання представлених на продаж виробів. Для харчування майстрів були організовані продуктові кіоски. Керівництво Музею отримало чимало подяк від народних умільців. Декотрі з них (можливо через необізнаність) поставили свої підписи і були залучені до маніпулятивних спроб корисливих осіб втрутитися в обрання керівництва Музею і зірвати вибори. Ми дуже шануємо народних умільців, проте двічі на рік запрошуємо їх до Музею продавати свої вироби, а не обирати нам директора. Обрання керівництва науковим Музеєм – це прерогатива не народних майстрів, а колективу та Президії НАНУ, у віданні якого перебуває наш Музей.

Що ж до неправдивої інформації про роль академіка Г.Скрипник у долі Музею, волею якої нібито передано Музей у відання НАНУ, то повідомляємо, що ініціатива перепідпорядкування Музею (від Товариства охорони пам'яток до НАНУ) належить академікам П.Толочку та П.Троньку, за що висловлюємо їм свою вдячність. Засвідчуємо глибоку повагу і вдячність керівництву Президії НАНУ і зокрема Президенту – академіку Б.Є.Патону за виявлену нам довіру і згоду прийняти Музей у підпорядкування цієї поважної наукової інституції.

Ми також дякуємо академіку-секретарю Відділення мови, літератури та мистецтвознавства М.Г.Жулинському за те, що у критичний для Музею час він, як мудрий і справжній державний діяч, став на захист Музею і підтримав наші рішення та прагнення бути у складі НАНУ.

Висловлюємо вдячність науковцям Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського та його керівнику, академіку Г.Скрипник за постійну і безкорисливу підтримку нашого Музею.

Через анонімні публікації та замовні тексти «Звернення майстрів…» ініціатори цієї нечесної кампанії прагнуть чинити тиск на НАНУ та на Президента країни з метою отримати доступ до керівництва Музеєм та його майном. Проте, не дивлячись на брудну писанину аноніма, директора обрано, Музей працює, проводить експедиції, влаштовує свята та обряди,  публікує наукові збірники, облаштовує та вдосконалює інфраструктуру і приймає відвідувачів. Ми стояли і будемо стояти на сторожі національної культури і науки.

Науковці Музею:

Орел Л.Г. – ст.н.співробітник
Щербань С.О. – ст.н.співробітник
Василенко Т.М. – заст. Директора
Зозуля Н.О. – зав. відділом, ст.наук. співр.
Свирида Р.О. – заст. директора
Зяблюк Н.С. – ст.н.співробітник
Кобальчинська Р.Р. – ст.н.співробітник
Матійчук М.М. – зав. відділом, ст.н.співр.
Громова О.П. – наук. співробітник
Федоренко О.Г. – мистецтвознавець
Главацька Л.А. – мистецтвознавець
Главацький А.С. – наук. співр.
Пономаренко С.Г. – вчений секретар Музею
Сахно О.Я. – завідувач відділу кадрів
Богданов В.Г. – наук. співр.
Дубина Р. – мистецтвознавець
Костенко Л.А. – наук. співр.
Ситниченко С.М. – завідувач відділу контролю та інформації

Попередні публікації на тему:

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

4 відгуків

  1. ТС коментує:

    Текст явно написаний двома особами. Перша частина — відверта манера висловлювань Г.А.Скрипник. То ж першу частину (про її зазлуги та її роль) писала вона, це точно. А другу — хтось з музею. Тільки обидва автора забули, що майстри просили повернути Долю до музею, а не призначити його директором.

    Щодо ярмарків Якщо ви так зневажливо пишете про майстрів, які роблять свято для всіх, а для вас --прибуток, то ви неблагодарні люди. Бо як тільки в музеї свято, так в вашій касі аншлаг. А в цьому році хто був куратором свята? Оті прізвища, що ви перерахували — мало кому відомі. Яка там у вас була рада? Ви бачили у себе під носом матрьошки, чепчики дитячі, ковдри польські, різний ширпотреб? Кому ви давали поради? Написали б хоч з десяток прізвищ нових майстрів, та ще й дописали б тих, хто вас підтримує. А тих, хто підтримав Олексія — є підписи і призвища.

    Ті прізвиша, що ви під листом перерахували і зібрали — від Орел до Ситниченко-- це 18 чоловік, які підписують все і скрізь (деякі з них підписуються з страху). Це мешне 10% колективу. А інші — понад 90% — не йдуть в рахунок, так само як і майстри, бо вони для організаторки цього «первороту» баласт, порожнє місце. З ними можна й не рахувавтися.

    І хочу нагадати ще раз — мова йде не про вашого нового директора, а про те, як ви поступили до О.Л.Долі. Жіночий (в народі кажуть «бабський») колектив завжди мав свої особливості. Чому ж ви, красиві українські жінки, поперетворювалися в навіжених і скажених? Чи у вас Бог розум відібрав? Чи вам там пороблено? Що ж вам успіхи інших так очі колять? Де ж ваша українська гідність?

  2. Вікторія коментує:

    Від цього «листа-протесту» так і віє совковою гниллю, лакузництвом і брехнею.

    Як давня шанувальниця музею, запевняю «творців» цього «епістолярного шедевру», що у сприйнятті тисяч інших шанувальників, а також у сприйнятті справжніх майстрів, а не торгашів-матрьошечників-перекупників, музей у Пирогові уособлював саме Олекса Доля. Він завжди був душею музею і автори-підписанти цього листа чудово про це знають. Як знають і те, що Доля ніколи не прагнув високих посад і наживи. Інакше музей давно б перетворився на суцільний велий кабак із п"яними крутеликами в будьонівках «со звьоздамі». Якщо Долю не повернуть на його посаду, дуже скоро саме це і станеться.

    Було гидко і прикро дивитися на цьогорічний ярмарок. Де справжні майстри, що багатьох із них я вже знаю як рідних із минулих ярмарків, стояли справді, мов сироти. А поруч із ними торгували «табачникові діти», бо для них національною ідеєю є «добробут», а точніше сказати — тупа й дешева нажива.

    Соромно за підписантів цього листа, які не мають ані людської гідності, ні мужності відмовитись підтримувати відверту брехню. Єдине, що вони мають — тваринний страх за свою, даруйте, дупу. Раби вони рабами й залишаться.

    • Волошина Юлія коментує:

      Пані Вікторіє, я з Вами цілком згідна — без свого батька Музей пропаде. Весняний ярмарок це дуже гарно показав.

      Щодо листа. Деякі підписанти кажуть, що вперше почули про існування такої «писульки» від самого пана Олекси, який дзвонив і питав: "Що ж ви робите? " Тобто лист вже був викладений в інтернеті з підписами тих, хто, не те що не підписувався, а й ні сном, ні духом не знав, що готується така підла підстава.

      І я повірила. А от тепер думаю: чому ж досі ніде немає ні словечка про фальсифікацію. Мало ж би бути якесь спростування, вибачення перед науковцями, на яких звели наклеп. Ну хоч щось!!! Можливо, я погано шукала?!.. Але, швидше за все, Ви — праві. Своє м'яке місце кожен боягуз береже... А той, хто робить (гарно робить) щось для людей, для культури, для України, врешті-решт, вимушений іти з коханої роботи «за домовленістю сторін».

      Сумно.

  3. ТС коментує:

    Розпорядження Кабінету Міністрів України №№ 373-р,374-р,375-р,376-р,373-р та 378-з від 5 березня 2005 року. Почитайте. Згідни з ними призначено РАДНИКАМИ ПРЕМ"ЄМ-МІНІСТРА НА ГРОМАДСЬКИХ ЗАСАДАХ ТАКИХ УКРАЇНЦІВ:

    Ярослав Яцків (земляк теперішнього директора музею в Пирогові П. Федаки);

    Елла Лібанова;

    Валерій Гейць;

    Олександр Гінзбург;

    Олексій Данилов;

    ГАННА СКРИПНИК (на час призначення була активним членом УНП і віддано заглядала в очі Ю.І. Костенку).

    Які чи чиї національні інтереси буде представляти та захищати в Музеї Г.Скрипник? Вгадайте з одного разу.

    Якій політичній силі (кому особисто) буде годити Г.Скрипник в наступні вибори? Варіантів відповіді чимало. Але покаже все час.

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити