22 Жов 2009 18:00 Огляди

В Європі нашим весільним пісням би позаздрили

В Європі нашим весільним пісням би позаздрили

Відгуляти весілля за всіма канонами наших пращурів стало доступніше. Принаймні, пісенний сценарій обряду вже не доведеться «копати» в музейних архівах. Мистецька агенція «Арт Велес» за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» видали збірку автентичних весільних народних пісень на двох дисках.

Презентація видання відбулася 21 жовтня в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві за участі першої леді країни Катерини Ющенко.

Під час презентації "Українського весілля"

Під час презентації "Українського весілля"

Композиції для цього пісенного проекту відбирали з приватних колекцій понад тридцяти фольклористів України, а також з архіву «Арт Велеса». Науковці визбирували обрядові пісні в експедиціях як на території України, так і в селах компактного проживання українців за кордоном.

Олекса ТкачукОлекса Ткачук, учасник експедицій:
– Приїжаючи у село ми або вже знаємо когось у ньому або шукаємо, питаючи у людей, а хто тут у вас співає давніх пісень або грає на скрипці чи на весіллі? І вже тоді ходимо по тих людях. Практика показує, що треба шукати бабусь 20-х-30-х років, але ще є жінки 40-50-х, які змалечку чули від мам і бабусь, ще в дитинстві застали ті співи. Дуже важко людей умовити щось згадувати і співати… Чуємо: “Та воно вам треба? Ото пишіть Баскова, Повалій, бачте, як вони співають гарно, а ми шо?” Цікаво те, що будучи у всіх кутках України, ми чуємо одні і ті самі пісні, і навіть якщо є діалектові розбіжності у мові, то я про Чернігівщину, Львівщину, Донеччину тощо, то коли починають люди співати пісні, цей діалектизм у піснях взагалі не відчувається, тобто його чуєш лише у розмовах.

Видана збірка – підсумок кількадесятирічної роботи. Зокрема, «Арт Велес» бере участь в експедиціях з 90-х років.

Тарас ГрималюкТарас Грималюк, директор мистецького агентства «Арт Велес»:
– Ми здійснили ряд експедицій під час яких записано понад 300 годин музики. Ми вже оцифрували архівів десь півтори тисячі годин традиційної народної музики. А загалом в нашому архіві, який мабуть є найбільшим цифровим архівом традиційної музики, десь близько 30 тисяч одиниць інформації – пісень, награвань, розповідей тощо.

«Українське весілля» готували два роки. На двох дисках понад сотня пісень. Вони зібрані на Наддніпрянщині, Поліссі, Поділлі, Волині, Галичині, в Карпатах, Підляшші, Слобожанщині, Кубані, степовій зоні. Музичні твори укладені так, щоб проілюструвати весь сценарій традиційного весільного обряду – від заручин і до випроводжання гостей.

Тарас Грималюк, директор мистецького агентства «Арт Велес»:
– Дуже просто взяти артиста і записати його в студії, а вже на наступний день видати диск. Тут все по-іншому. Це десятки тисяч кілометрів доріг, це багато днів, тижнів і років архівної роботи. Також це дуже складний відбір, тому що треба обрати саме ті пісні, які були історично достовірними, найдавніші пісні, вибрати кращі за звучанням, за виконанням. І щоб були представлені усі зразки, найбільш типові зі всіх етнографічних регіонів України. Тобто це повний зріз антології весільної традиції.

Українці набагато краще зберегли унікальні традиції, аніж деякі з європейських країн – зазначила Катерина Ющенко. Зокрема, в Англії, Бельгії, Німеччини – розрив зв’язку між селом та містом відбувся на кілька поколінь раніше, ніж у нас.

Катерина ЮщенкоГолова наглядової ради МБФ «Україна 3000» Катерини Ющенко:
– Незважаючи на те, що радянська влада і до радянської влади пробували нищити наші традиції, але ми їх зберігали, передавали поколіннями і завдяки цьому у нас багато збереглося… Коли наш Андрій одружувався, я подумала, де можна знайти фільми, що покажуть, які були обряди, які були пісні, костюми. Може наша молодь не зразу візьме все, може вони не будуть чотири-п’ять днів святкувати весілля… Але якби з кожним роком наші молоді люди взяли хоч маленьку частину цього обряду, то з часом це стало б модним.

Під час презентації диску кілька автентичних колективів виконали обрядові пісні. Ці жінки не професіонали і консерваторій не закінчували, але народна пісня тісно переплетена з їхнім побутом. Вони співають практично завжди і всюди. Про це, зокрема, каже й фольклорний гурт родини Чудиновичів, що приїхав з села Сварицевичі Рівненської області.

родина ЧудиновичівВіра Чудинович, учасниця фольклорного гурту:
– Ми давно співаємо, з 1971 року. Наш гурт – це чотири сестри, невістка та сваха. Звуть нас Ганна, Віра, Мокреня, Марія, Тетяна та Палажка. Ми з колиски пісень навчилися. Мама колихала нас і співала. Спеціально нас ніхто не вчив, слів не записували, просто передавалося. Щоб не робили, ми співали. Бульбу копаємо – ми співаємо, сядемо на призьбі – співаємо, корови пасем – співаємо. Зараз то відновилися традиції, а за совєтів як заспівали були: «Ой Тройця, Тройця, Пресвятая Богородиця», то познімали з посад наших начальників, а тепер, дяка Богові, відновилося і запрошують і в Польщу, і в Латвію, і в Київ.

Половину накладу «Українського весілля», а це 2 тисячі копій, передадуть до українських музичних шкіл, училищ та вищих навчальних закладів, де є кафедри фольклору. Іншу частину продаватимуть. Придбати диски можна буде в «Арт Велесі», а також на розкладках української музики у Києві.

До слова, у ХІХ та на початку ХХ століття український фольклор був найпопулярнішим в Європі. Ним захоплюються європейські монархи, а митці світового рівня – письменники Микола Гоголь, Леся Українка та Лєв Толстой, композитори Петро Чайковський та Ігор Стравінський, художники Ілля Рєпін та Давид Бурлюк вивчають та використовують у власній творчості. Для прикладу, Микола Гоголь записав понад тисячу українських народних пісень, а Микола Лисенко навіть більше – майже півтори тисячі автентичних піснеспівів.

Довідка

Мистецький проект «Моя Україна. Берви», який спільно ведуть МБФ «Україна 3000» та мистецьке агентство «Арт Велес», стартував у 2006 році. Головна його мета – здійснення записів українського фольклору, збереження унікальних архівів шляхом переведення їх у цифрові технології, видання серії аудіо- та мультимедійних компакт-дисків та широке їх розповсюдження, збереження і поширення української традиційної культури.

Раніше у рамках проекту побачили світ 10 дисків. Це «Колискові», «Українські народні казки», збірка української інструментальної музики у виконанні кобзаря Тараса Компаніченка тощо.

Катерина Качур, Богдан Гдаль, Рукотвори