Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

У Музеї писанкового розпису відкрилась виставка традиційних свічників-трійць

У Музеї писанкового розпису відкрилась виставка традиційних свічників-трійць
12 січня 2016 15:35

Напередодні різдвяних свят в Коломийському музеї писанкового розпису відкрилася виставка традиційних свічників-трійць, дерев`яних ручних хрестів з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського і репродукцій вітальних повстанських листівок.

Символ Трійці для українців мав сакральне значення з давніх часів. Вже в язичницьких віруваннях він означав триєдиність божества. Із приходом християнства з’явилося глибше, богословське трактування Трійці. Воно знайшло відображення і в культурній та мистецькій традиції нашого народу – цикл різдвяних свят об’єднує три празники. Виставка «Трійця» також символічно поєднала три складові.

У експозиції представлено 36 різьблених свічників-трійць церковно-літургійного й обрядово-побутового призначення невідомих авторів Коломийського, Косівського, Верховинського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області. Загалом у колекції Музею, яка є однією з найбільших і найяскравіших в Україні, зберігається 113 дерев`яних свічників. Більшість із них репрезентують ХІХ ст., решта – початок ХХ ст. і лише поодинокі датовані кін. ХVІІІ ст. Є серед них і вироби, на яких зазначено імена майстрів.

Свічники-трійці

У народній культурі свічники посідають особливе місце, оскільки виходять за межі літургійного простору та зберігають у собі відгомін прадавніх язичницьких вірувань. Про це свідчать вражаючі за своєю художньою майстерністю поєднання християнських мотивів: хреста, Розп`яття з пристоячими, ангелів, виноградної лози; із міфологічними: солярними знаками, деревом життя, антропоморфними ликами й зооморфними елементами. У цих творах, переважно безіменних авторів, відображено народне світосприйняття релігії, традицій, навколишньої природи, краси.

Найпоширенішими з погляду конструкції є трійці тризубоподібної форми та такі, що складаються із підковоподібного корпусу, з’єднаного у верхній частині горизонтальною поперечиною. Такі свічники, виконані в техніці круглої різьби, часто оздоблювали голівками ангелів із крилами або без них. Незважаючи на зовнішню однотипність сюжету, кожна з таких трійць є унікальною.

Свічники-трійці

Свічники найповніше, у порівнянні з іншими видами народного мистецтва, донесли до наших днів відгомін прадавніх вірувань. Одним з найпоширеніших культів людства був культ Сонця, який також збережено і передано в гуцульських трійцях у вигляді обличчя в обрамленні променів. У колекції Музею зберігаються свічники-трійці з таким трактуванням. Найпоширенішим символом Сонця в народній культурі виступає зображення шести- та восьмипелюсткової розети. Народні майстри широко використовували її в оздобленні свічників-трійць. Згодом їх доповнили християнськими символами – гронами винограду, хрестами, розп'яттями з пристоячими, голубами, голівками янголів та розмальовували різними фарбами. Свічники прикрашали й рослинними композиціями зі сплетіння дубового листя, виноградної лози, прадавнього символу дерева життя. Дуже часто оздоблювали трійці й дерев'яними дзвіночками – «дармовисами».

Свічники-трійці

На творчості народних майстрів позначалися мистецькі європейські тенденції, що яскраво простежується в оздобленні свічників-трійць. Якщо манері різьблення трійць XVIII — І половини ХІХ ст. притаманний вплив бароко, то з кінця ХІХ — початку ХХ ст. вони мають чимало ознак сецесійної різьби.

Гуцульські та покутські свічники-трійці – це унікальне мистецьке явище в царині малої дерев’яної пластики.

Поряд зі свічниками-трійцями в експозиції представлено 27 ручних хрестів І половини ХІХ – початку ХХ ст. невідомих авторів з Коломийського, Косівського та Верховинського районів Івано-Франківщини та Золотого Потоку Тернопільської області, що славилося монастирськими мистецькими майстернями.

Свічники-трійці

Такі хрести й донині використовують під час богослужінь, а також разом зі свічниками-трійцями у час освячення води на Водохрестя. Представлені на виставці твори традиційної народної культури в сакральній тематиці доповнюють атмосферу урочистості Різдвяних свят та розкривають цікавий та самобутній колорит свят зимового циклу в Карпатах.

Виставка демонструє велике розмаїття форм і багатство оздоблення дерев’яних свічників-трійць та ручних хрестів, захоплює талантом самобутніх гуцульських і покутських майстрів.

prostir.museum

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити