Чашка запашного чаю зазвичай є «синоптиком» щирої бесіди. Особливо, коли тема розмови – зрозуміла, актуальна й об’єднує людей, близьких за духом, думками та життєвим покликанням. Так можна охарактеризувати ідею, що спонукала започаткувати культурно-мистецький проект «Чайник як привід для бесіди», який проходив упродовж грудня 2014 – січня 2015 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві. Автором концепції заходу та його куратором виступила завідувач Відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ірина Бекетова.
Відкрила проект тематична виставка чайників – експонатів музейної колекції й творів сучасних художників-керамістів. Вона, власне, стала приводом для наступних «бесід» – проведення тематичних творчих вечорів та зустрічей задля обміну досвідом з науковцями інших музеїв України, що проходили за чашкою чаю в форматі вільного спілкування. Тематика проведених заходів виявилася досить широкою:
– мистецтво української кераміки, його історія, сьогодення, тенденції розвитку та перспективи (за участі мистецтвознавця, наукового співробітника Відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, президента Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА під егідою ЮНЕСКО, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Зої Чегусової та співробітників Відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України);
– чайник з «історією»: грошові скарби України (за участі співробітників Відділу нумізматики Національного музею історії України);
– звіт-розповідь про музейне стажування в Національному музеї народного мистецтва Кореї (Сеул, Республіка Корея) старшого наукового співробітника Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ксенії Башуцької.
Директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло окреслює проблеми комплектації музейних колекцій новими надходженнями та атрибуції цих творів. Київ. 16.01.2015. Фото Тараса Пошивайла
(На передньому плані, справа наліво): художник-кераміст, член Національної спілки художників України Тетяна Павлишин, генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Адріана Вялець, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Білоус, художник-кераміст, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Леся Денисенко-Єременко та художник-кераміст, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України Сергій Денисенко. Київ. 16.01.2015. Фото Тараса Пошивайла
Завершила серію тематичних заходів культурно-мистецького проекту «Чайник як привід для бесіди» творча зустріч з колективом Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, що відбулася 16 січня 2015 року. Темою для мистецького спілкування стало з’ясування особливостей комплектації музейної колекції новими надходженнями та проблем атрибуції цих творів.
Серед найбільш продуктивних способів комплектування фондів засновник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному – нині директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло виокремив щорічне проведення Музеєм-заповідником мистецьких виставок, конкурсів, ярмарків, симпозіумів, що значно розширюють можливості співпраці з сучасними художниками-керамістами та майстрами-гончарями. Невеликий фільм, відзнятий аудіовізуальною студією «Відродження», ознайомив присутніх з діяльністю закладу.
Продовжуючи актуальну для проекту тему, Музей-заповідник підготував відеоряд-презентацію глиняних чайників зі своїх фондових колекцій, багатство яких вразило учасників творчої зустрічі. Присутні мали змогу познайомитися з розмаїттям цього посуду на Правобережній, Лівобережній Україні, окремо – в опішненському народному гончарному мистецтві, а також – в академічній кераміці. Перегляд слайдів супроводжували коментарі та жваве обговорення форм, способів декору, регіональної специфіки й особливостей авторського стилю представлених експонатів. «Спроба зробити ілюстративний ряд нашої колекції – це, по суті, для Музею не лише спроба «випхнути» ці речі «в люди», щоб вони були доступні для художників, колекціонерів, для музейних співробітників, а й водночас – спроба атрибутувати їх, залучаючи до цього художників-керамістів, народних майстрів, щоби точно чи імовірно встановити, хто виготовляв ці вироби, їх час і місце створення», – підсумував Олесь Пошивайло. Він також поділився майбутніми планами щодо видання каталогу чайників.
Учасники творчої зустрічі. Київ. 16.01.2015. Фото Тараса Пошивайла
Обговорювана тема отримала дослідницьке підґрунтя в тематичній виставці книг та періодичних видань з проблем українського та світового гончарства, презентованій Гончарською книгозбірнею України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Цього дня її зібрання поповнилося подарунковими виданнями – альбомом «Художнє скло України ХVІ–ХІХ століть із колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва» (упорядники Тарас Лозинський та Тетяна Нечипоренко), каталогом виставки «КВАДРА міні-метал. Ювелірне – мистецтво – міні-емалі» та книгою Катерини Липи й Людмили Білоус «Козацька порохівниця». У свою чергу, Олесь Пошивайло передав Національному музею українського народного декоративного мистецтва видання музейного видавництва «Українське Народознавство».
«Прогнози» щодо приємної атмосфери зустрічі справдилися: дружнє чаювання зібрало художників-керамістів, народних майстрів гончарного ремесла, керамологів, музейних працівників та охочих до обміну цікавими мистецькими думками. «Раді, що наші гості, водночас – колеги, друзі й «побратими» – Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному – відгукнулися на таку пропозицію», – зазначила Ірина Бекетова. Олесь Пошивайло звернувся зі словами подяки до всіх присутніх, наголосивши, що завдяки подібним культурним проектам виростає сучасне українське мистецтво.
Учасники творчої зустрічі. Київ. 16.01.2015. Фото Тараса Пошивайла
Творча зустріч з колективом Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, що відбулася в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, надихнула й наснажила до нових ідей, відкрила подальші шляхи співпраці музеїв та можливості залучення до їхньої діяльності сучасних українських художників-керамістів та майстрів-гончарів, оскільки вони виконують надзвичайно важливу місію творення культури, яка зберігає зв’язок поколінь. «Думаю, що сьогоднішня зустріч стала показником тієї корпоративної музейної солідарності, коли зустрічаються колективи установ і їм є про що поговорити. Адже живе спілкування дуже збагачує тих, хто приходить на подібні зустрічі. Ми говоримо однією мовою і виконуємо спільну справу – зберігаємо і популяризуємо культурну спадщину народу України, щоб дати відчути українцям, до якої високодуховної нації ми належимо», – підсумувала генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Адріана Вялець.
Жанна Різниченко, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному