Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Той, хто не боїться бути диваком

Той, хто не боїться бути диваком
11 вересня 2010 23:09

Так впевнено можна сказати про художника з села Дударків, що на Київщині, Івана Приходька. Дивлячись на цього чоловіка, ніколи не скажеш, що він вже розміняв сьомий десяток. Такий же жвавий та до всього охочий, як і в свої сорок з лишком 1985 року, коли про нього за ініціативи та сценарієм мистецтвознавця Григорія Мєстєчкіна, було знято фільм «Вернісаж Івана Приходька». Стрічку нещодавно, а саме 8 вересня, показували в Музеї Івана Гончара під час відкриття чергової виставки майстра.

У залах Музею художник представив свої як давні так і нові роботи, аж понад сім десятків. Усі по-дитячому наївні, яскраві, сюжетно багаті та в дечому міфічно-фантастичні. Не дарма, своїми вчителями Іван Приходько називає Марію Приймаченко та Ганну Собачку-Шостак, з творчістю яких вперше познайомився ще замолоду в Музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. Та робіт наставниць не копіює, виробив свій стиль й манеру декоративного розпису. Українська народна тематика, природа та образно-символічне їх переосмислення стають візуальним стержнем усіх картин майстра. А фахівці твердять, що картини Приходька кожного дорослого взмозі повернути у дитинство.

Олександр Босий, завідувач відділу народного мистецтва Національного музею архітектури та побуту України:

— Іван Приходько допоможе нам повернути дитинне бачення світу. Ми дивимося на картину, а там раптом із голови коня проростають квіти, і взагалі кінь дивиться якимсь людським оком і здається, що це вже не кінь, а цілий космос, як курочка ряба, про яку кажуть, що це зоряне небо в крапочку.

диво

Картина "Сонячне диво". Гуаш, лак, картон

Звертається митець і до теми Трипілля. Щоправда цікавитися ним почав лиш з півроку тому, за цей час намалював з десяток тематичних картин. Джерелами інформації стали насамперед різні видання, планує поїхати і в музей Трипілля, що знаходиться в однойменному селі на Київщині.

Іван Приходько, художник, майстер-різьбяр:

— Я вивчаю зараз Трипілля. Читаю про це багато: що воно таке, що то за посуд, що за малюнки. У зображених лініях я знаходжу сонце, землю, колоски – і все у таких ритмах, що аж за душу шкребе. А жінки які красиві були, які статичні. Колись люди були ближчими до природи, не гули у них над головами, як-то кажуть, оті машини, мобілки. 

У природі розчинився і сам майстер. Хто б не побував у його господі каже, що ніби потрапляєш у живий музей народної архітектури та побуту. Митець свідомо мешкає у понад столітній хаті, на  сволоку якої вирізьблена дата «29 апреля 1903 р.». Окрім печі, гріється котами, яких у майстра далеко не кілька. А в хліві мекають кози, кудкудачуть курі та піє півень. Оце і все господарство.

Тамара Гончаренко, старший науковий співробітник Запорізького художнього музею:

— Це унікальний майстер, який творить щире українське мистецтво, бо живе традиційним українським життям. У нього в хаті навіть немає звичайного віника, який є у кожному цивілізованому будинку, бо робить собі віника з очерету. Дуже життєлюбна людина. Створюючи картину, Приходько виносить її в город і здалеку дивиться, як вливається його картина у простір чи гармоніює з довколишнім світом.

Коли я вперше 2005 року приїхала до Івана Приходька, у нього в хаті на стіні протягом 15 років висіла невеликого розміру картина «Козака Мамая», але художник створив на стільки сильний образ цього козака, що я надзвичайно рада, що для нашої колекції ми змогли придбати цю картину та ще й за таку символічну ціну, всього 60 гривень. Та ж цій роботі просто ціни немає, вона стала візитівкою нашого музею.

Люди постійно приїжджають до Івана Приходька, його мистецтво розлітається по всьому світу і він навіть не фотографує цих речей. І буває так, що зустрічаючись зі своїми власними творами через 10-15 років Іван навіть забуває, що таке робив, дивується, новими очима дивиться на свої старі роботи.

Приходько

На виставці представлені картини та різьблені вироби майстра

Майстер й сам визнає, що свої твори по штучно не рахує. Їх часто закуповують музеї та галереї. Його ж справа творити, а все інше математика.

Іван Приходько, художник, майстер-різьбяр:

— В цьому році написав картин може з сорок, а то й більше. Але так захоплююся, що їх навіть не рахую, інколи забуваю підписати. То вже знайшов чоловіка, який веде всю мою картотеку. 

«Говорити про мистецтво майстра термінами мистецтвознавства і етнології – це фальсифікат. У цьому є штучність, треба слухати самого майстра», — сказав під час відкриття виставки голова Київського осередку народних майстрів Ігор Пошивайло. Тож, хто ще не бачив картин Івана Приходька, може це зробити до 26 вересня в Музеї Івана Гончара (Київ, вул. Івана Мазепи, 29).

Текст та світлини Катерини Качур

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

3 відгуків

  1. Дуже класний дядько! 🙂

  2. Юлія says:

    а я випадково попала на відкриття виставки))))) і дізналась про ще один талант Івана Приходька — гру на акордеоні))

  3. Віка says:

    Цікава подальша доля митця. Шкода, що занадто мало згадок про великого художника і видатного майстра.

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко
Ярмарок до Миколая в Музеї Івана Гончара

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1130 людей вже підписалися
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити