22 Лют 2015 13:44 Огляди

Посуд на картинах “Козак Мамай”

Посуд на картинах “Козак Мамай”

Картини із сюжетом «Козак Мамай» та «Козак бандурист» вивчаються різнопланово. Сюжет, композиційні схеми, кольорові постанови до сьогодні досить добре вивчено. Нині настав час дослідження дрібних деталей картин. У даній студії вперше проаналізуємо зображений на полотнах посуд. Це дозволить глибше осмислити зміст, вкладений в ці роботи, а також відкрити один із аспектів культури харчування українців кінця ХVIII – початку ХХ століття, а ще уточнити датування окремих сюжетів. Джерельною базою для даного дослідження є роботи, внесені до фундаментального альбому «Козак Мамай» (2008), а також нововіднайдена картина з приватної колекції.

Посуд зображено на більшості «Козаків Мамаїв». Його можна розділити на дві групи: посуд для споживання і зберігання напоїв та посуд для приготування і споживання гарячих страв.

Перша група численніша. До неї входять пляшки, кухлі, кубки, чашки, чарки й ковші. Як правило, ці вироби зображували на передньому плані картин, справа або зліва від центральної фігури. Це не випадково, адже одним із ключових для сприйняття зображеного на аналізованих полотнах сюжету є поширений на картинах підпис:

«Козак душа правдивая,
Сорочки не має,
Якщо не п’є, то воші б’є,
А все ж не гуляє» (С.70).

Хоча на більшості картин центральний козак не п’є, але посуд для напоїв красномовно «натякає» своєю присутністю на не виключеність цього. До речі, подібна композиція міститься на найдавнішому точно датованому зображенні козака бандуриста (середина ХVIII століття) з «Кужбушків» Києво-Лаврської іконописної майстерні [2, с.58, мал.42]. Щоправда, на ній немає пляшки, а є кухоль, черпак та циліндриної фоми «кадушка». На всіх інших полотнах пляшка наявна. Цей посуд має різну форму, що, певною мірою, дозволяє уточнити датування деяких робіт. Зокрема пляшки, зображені на деяких картинах, датованих ХVIII – початком ХІХ століття [2, с.140, 163, 165, 167, 172], на нашу думку, насправді не можуть бути давнішими 1830-х років [1]. Відповідно й датування даних робіт необхідно переглянути. До того ж є робота з пляшкою даного типу точно датована 1832 роком [2, с.211]. Зважаючи на це, вважаємо можливим продатувати картини зі схожим набором посуду для зберігання і споживання напоїв (пляшка і чашка схожої форми) [2, с.140, 194, 214] 1830–1840-ми роками.

Лише на одному, унікальному сюжеті, козак вживає алкогольний напій (червоне вино чи наливку) з прозорої чарки [2, с.241]. Пляшку ж тримає під рукою. Сцена споживання напоїв гайдамаками міститься й у кількох сюжетних композиціях, зображених на задньому плані полотен [2, с.243, 244, 249, 257, 292].

Картина «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.

Картина «Козак Мамай» із колекції Національного художнього музею України.

Супутником пляшки у наборі для споживання спиртних напоїв є чарка (кубок), кухоль чи чашка. Помітно, що козак використовував або скляні або металеві вироби, різні за формами та пропорціями. У одному випадку на картині зображено черпак.

Досить цікавими є сцени приготування і споживання їжі гайдамаками, зображені на задньому плані картин. Головною посудиною, в якій вони готували страви, був металевий казан, підвішений над багаттям на тринозі. Кашовар мішав страву дерев’яною ложкою. Такими ж ложками і споживали готовий харч. Напої зберігалися в бочках з бронзовим краном для зливання. Одна з них мала колеса для перевезення.

Лише на одному полотні зображено посудину, яку зі значною долею ймовірності можна вважати глиняною. Її тримає в руках джура Мамая, виконуючи його наказ принести каші, яка вариться у казані. За формою посудина має вигляд невеликого горщечка з денцем та різко відігнутими вінцями. Цікавою є деталь, що може інтерпретуватися як тулійка (тоді можна вважати досліджувану посудину ринкою) чи невеликий рогач, за який джура тримає посудину в руці.

Таким чином, посуд на картинах «Козак Мамай» зображено в кількох контекстах. Перший, основний, зображений на передньому плані, передає набір посуду (пляшки, кухлі, кубки, черпаки, чашки), призначений для використання самим Мамаєм. Як правило, це досить дорогі вироби. Окремі з них – підкреслено «панські». Другий, додатковий (казани, бочки, пляшки, кубки та чарки), розміщено на задньому плані в сценах бенкетування гайдамаків. У двох рідкісних сюжетах показано сцену приготування страв джурою безпосередньо для Мамая. Саме в одному з цих сюжетів фігурує унікальне зображення посудини, що, ймовірно, є глиняною – горщиком чи ринкою.

1. Коваль В.С Слово о бутылке (штрихи к историческому исследованию) // Археологічний Літопис Лівобережної України. – Полтава: Археологія, 2002. – №1(11). – Захоплення та колекціонування. – С. 170-173.
2. Козак Мамай: Альбом. – К.: Родовід, 2008. – 304 с.

Анатолій Щербань, Олена Щербань, провідні в Україні дослідники глиняного посуду в традиційній культурі харчування українців