29 Сер 2013 21:42 Огляди

Польське традиційне мистецтво. Перше знайомство

Польське традиційне мистецтво. Перше знайомство

У Польщі досі живі традиції народної творчості: скульптура, різьблення, живопис на склі, вирізування витинанок, вишивка, кераміка, ткання і плетіння. Багато чого в око впадало схожого на твори українських митців, однак коли починаєш придивлятися, то знаходиш купу відмінностей. Знайомилися з польськими майстрами на Ягелонському ярмарку, що всередині серпня вже всьоме відбувся у Любліні.

Ткацтво

Ткацтво

Данута Радульська і Аліц’я Кохановська – спадкові ткалі з Підляшшя, мешкають в селищі Янув, що здавна було відоме своїм ткацьким осередком. На постійній основі займаються ткацтвом понад 40 років. Почали ткати, бо замолоду потрібні були гроші, а тепер роблять це для задоволення. Ткалі створюють килими в традиційних і авторських мотивах. Працюють в унікальній техніці складного двоосновного ткацтва. Кажуть, така техніка поширена тільки на Підляшші й була відома ще з 18 століття.

Пані Аліц’я з овечої вовни самотужки робить нитки та їх фарбує, допомагає в роботі чоловік. За її словами, на Підляшші загалом залишилося з п’ять-сім майстринь, але нитки вміє робити тільки вона. Інші купують на фабриках. Працює майстриня на купленому у старої бабці верстаті 1888 року, але каже, він і досі кріпкий та зручний в роботі.

Польське ткацтво

Польське ткацтво

Польське ткацтво

Польське ткацтво

За словами пані Аліц’ї, молодих ткаль немає, бо на цьому швидко грошей не заробиш, та й техніка важка, окрім того, треба мати окреме приміщення для верстату. “Ми на пенсії, тому маємо за що жити, а молода дівчина як на цьому проживе?” – говорить пані Аліц’я.

Хоча ткані вироби досить цінуються не тільки поляками, а й за кордоном. Особливо популярні вони в Японії. Ткалі кажуть, у них часто купує вироби одна заміжня за поляка японка. Вона робить виставки польського мистецтва у Японії і там ці речі швидко розкуповуються. Ось навіть на блозі цієї японки представлені вироби цих ткаль: http://slow-art.blogspot.com

А за наступним посиланням знайдете персональний сайт Данути Радульської з докладною інформацією про неї та світлинами її робіт: http://tkanina-dwuosnowowa.pl

Плетіння з сіна

Плетіння з сіна

Andrzej WrzecionkoВироби з соломи та сіна Анджея Вжецьонки не помітити було неможливо, вони стали центральним мистецьким об’єктом на ярмарку. Біля майже 3-метрових курки – символа Ягелонського ярмарку та ведмедя всі охоче фотографувалися. А взагалі, немає нічого такого, чого б цей майстер не міг створити із сухої трави.

Мешкає Анджей в гірській місцевості в селі Івла повіту Кросна Підкарпатського воєводства, що в південно-східній Польщі (приблизно за 150 кілометрів від кордону з Україною).

Кажуть, він єдиний не тільки у всій Польщі, а й Європі, що робить щось подібне – скульптури із сіна, туго перев’язані мотузками. Техніку плетіння удосконалив самотужки й тепер вважає її авторською.

Ця техніка дозволяє створювати об’ємні й високі скульптури із сіна та соломи, дуже правдиві за формою до оригіналу. Звісно, має кілька помічників, бо створення подібних скульптур вимагає чимало фізичної праці. А розпочиналося все з лозоплетіння у 1997 році, коли постало питання, чим заробляти на селі.

Плетіння з сіна

Плетіння з сіна

Плетіння з сіна

Дружина Анджея також творчо працює – робить віночки, букети із сухих трав, які збирає в Карпатських горах, що на польській стороні.

Анджей каже, має родичів в Тернополі, там жила його бабця, та востаннє був в Україні у 1985 році і з родичами контакту не тримає.

Їздить на ярмарки в Словаччину, Чехію, співпрацює з етнографічними музеями різних країн Європи, зокрема Франції, Німеччини, які часто замовляють у нього, зокрема, різдвяні шопки або вертепи.

Додаткова інформація про майстра на його персональній сторінці: http://wrzecionko.com

Дерев’яні іграшки

Дерев'яні іграшки

Зигмунт ЖакРізьблення та музика є головними в житті 60-літнього Зигмунта Жака, мешканця міста Радом, що за сто кілометрів від Варшави.

Його батько був столярем та теслею, а мама співачкою, тому й не дивно, що заняття його батьків перейшли і до сина. Батько показав, як користуватися інструментами, а мама навчила музичній грамоті. Тож з дитинства пан Зигмунт вирізає з дерева дитячі іграшки у формі людей, тварин, птахів; та грає на гармоніці й гітарі, співає й часто виступає на різних фольклорних фестивалях. Свою гру на гармоніці охоче продемонстрував під час розмови.

[uppod url=https://rukotvory.com.ua/wp-content/uploads/2013/08/zygmunt_zak.mp3 mode=audio text=”Гра Зигмунта Жака на гармоніці.mp3″]

Дерев'яні іграшки

 Ела ШвідерекЕла Швідерек з міста Скєрнєвіце, що в центральній Польщі, за професією електромеханік та вже протягом 30 років творчо працює в галузі народного різьблення. Вміння перейняла від свого батька.

З дерева вирізає фігурки людей, ангелів, релігійних постатей, жінок і чоловіків різних професій та соціального статусу. Розфарбовує їх у традиційні для своєї місцевості яскраві кольори. Створювати скульптури часом допомагає чоловік. У вільний час пані Ела проводить майстер-класи для дітей.

Гончарство

Польська кераміка

Адам ЖелязкоПольська народна кераміка не вражає глядача ефектними поливами, вишуканістю форм, багатством прикрас. Вона скромна, зате по-земному людяна.

55-літній Адам Желязко із села Лонжек ґарнцарскі, що розташоване у південно-східній Польщі, у четвертому поколінні – гончар. Займається цим ремеслом протягом 30 років. Назва села говорить сама за себе. Колись то було гончарське село, на зразок нашої Опішні. Зараз же там, за словами майстра, залишилося всього кілька гончарів. Щоправда, глини і досі вдосталь.

Собі для роботи майстер накопує глину на полі. Працює в традиційній кераміці. Серед асортименту виробів польського гончара – двійнята, макітри, горщики, глечики, облиті поливою та оздоблені простою символікою. Пан Адам каже, його посуд купують переважно старші люди, а молодь у своїй більшості на традиційній кераміці не розуміється.

Плетіння з кореня сосни

Плетіння з кореня сосни

Алєксандер Бєлак80-літній Алєксандер Бєлак із села Здзіславіце Люблінського воєводства чи не єдиний майстер в Польщі, що плете кошики з коріння сосни. Навчився цього ще в дитинстві, коли пас корови. Плете із сирого коріння, поки воно м’яке й еластичне. Продає кошики по 20 злотих (приблизно 45 грн). Має 10 онуків від двох синів. Каже, досі танцює, як де чує музику.

Плетіння з рогози

Плетіння з рогози

Стефанія СухораСтефанія Сухора із села Стоєжин теж Люблінського воєводства протягом життя плете різні вироби з рогози, зокрема кошики, абажури, підставки під гаряче. До пенсії працювала на місцевій фабриці, де, власне, й опанувала це ремесло. Каже, її діти також вміють, але не роблять, бо не мають потреби, “заробляють гроші по закордонах”. У вільний від роботи час пані Стефанія розважається грою на гармоніці та із задоволенням усім охочим демонструє свою гру.

[uppod url=https://rukotvory.com.ua/wp-content/uploads/2013/08/Stefania_Suchora.mp3 mode=audio text=”Гра Стефанії Сухори на гармоніці.mp3″]

Писанкарство

Писакарство

Ольга ЦвільоваПисанкарство у Польщі не є таким популярним, як в Україні. А якщо десь і займаються таким, то в основному біля кордонів Білорусі, України або ж лемкині, що мешкають на заході Польщі, – каже полька Ольга Цвільова, що вісім років живе та працює у Варшаві. Вона вже кілька років серйозно захопилася писанням писанок, техніку опановувала, зокрема, й за допомогою відео на Youtube. Однак це мистецтво було знайоме їй з дитинства.

“Я народилася у Люблінському воєводстві за 80 кілометрів від Львова, тому пишу писанки схожою технікою, як в Україні, – воском і фарбами. Орнаменти вигадую сама, але вони оперті на ті, що ще в дитинстві, пам’ятаю, писала на писанках разом з мамою і бабцею. Але матеріали для писання мушу купувати в тих регіонах, де мешкають українці і продають необхідні матеріали для писанкарства. Зокрема, писачки купую через інтернет. Цікаво, що протягом ярмарку мене запитували, де купити писачки? Бо в простих магазинах вони не продаються, у Польщі їх не виробляють”, – бідкається пані Ольга.

Писанкарство в Польщі

Писанкарство в Польщі

Писанкарство в Польщі

Писанки пише на гусячих і страусиних яйцях. Каже, вони значно твердіші за курячі, бо в Польщі шкаралупа на курячих яйцях дуже тоненька й крихка. Курей вирощують на птахофермах, де годують штучними кормами, які не сприяють здоров’ю курей.

За словами пані Ольги, у Польщі більше відомі шкрябанки. Буває, що й на яєчка клеять витинанки. Класичне писанкарство дітям поки мало відоме, яєчка розфарбовують фломастерами. Однак і традиційним писанням писанок діти також цікавляться. У вільний від роботи час пані Ольга часто проводить майстер-класи, які охоче відвідують батьки з дітьми.

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Ягелонський ярмарок

Катерина Качур, Богдан Гдаль, Рукотвори