20 Січ 2015 14:04 Знахідки, Огляди

Подорож слідами бойчукістів

Подорож слідами бойчукістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України втілено в життя проект про представників славетної художньої школи. В експозиції виставки «Плеяда бойчукістів» — документи, листи, ескізи робіт Михайла Бойчука та його учнів. Уперше ця спадщина представлена настільки комплексно: даних про митців мало, і вони дуже розрізнені. Річ у тім, що наприкінці 1920-х років бойчукізм потрапив у опалу радянського режиму. Тож деяких художників, включно з фундатором течії, розстріляли, а їхні твори знищили.

«Ми не можемо говорити про Бойчука окремо від його школи. Він працював разом з учнями, навіть деякі роботи вони підписували «Майстерня Бойчука»», — розповідає науковий співробітник ЦДАМЛМ Оксана ОЛІЙНИК. Саме учні Бойчука зберегли дещо з його спадщини, насамперед ескізи робіт. Радянська влада знищила три етапні твори Михайла Бойчука: розписи Луцьких казарм у Києві, фрески у санаторії імені ВУЦВК в Одесі та розписи Червонозаводського театру в Харкові. Начерки та чорно-білі фотографії цих фресок є на виставці у Центральному архіві-музеї.

Герої бойчукістів — «радянські люди», перш за все селяни. Втім, митців звинувачували, що червоноармійців вони малювали «неправильно», як апостолів. «Сучасники писали, що в санаторіях, які розписували бойчукісти, «гарно, як у церкві». Тож художники створювали певний сакральний простір», — зауважує Оксана Олійник.

Деякі представники школи врятувалися від репресій у Москві — так вийшло з мисткинею Оксаною Павленко. У 1960—1970-х роках із художницею спілкувалися дослідники, вона стала основним джерелом інформації про бойчукістів. Цікаві листи Оксани Павленко зі спогадами, що представлені на виставці у ЦДАМЛМ. Так, художниця пише, що Бойчук неохоче брав в учні жінок — вважав, що згодом ті вийдуть заміж і закинуть мистецтво.

Дівчата

Твори бойчукістів і сьогодні під загрозою знищення. Під час підготовки виставки до Центрального архіву-музею звернулися представники Новокаховського товариства охорони культурної спадщини. Активісти надіслали фотографії будинків, які у 1950-ті роки оздоблював послідовник Бойчука Григорій Довженко. Оксана Олійник розповіла: «У центрі Нової Каховки хочуть знести старі будівлі, які оздоблював Довженко, аби збудувати щось нове. Представники місцевого Товариства охорони культурної спадщини прагнуть зберегти ці роботи, тому привертають до проблеми увагу спільноти».

Свого часу бойчукісти вразили Європу, де їхню творчість назвали неовізантизмом. Сам Бойчук учився і працював у Польщі, Німеччині, Франції — частина його документів і творів зберігається там. Також бойчукісти справили колосальний вплив на українське мистецтво. Художні роботи Михайла Бойчука, його учнів — Василя Седляра і Онуфрія Бізюкова, представлено в експозиції Національного художнього музею України. З ідеями школи перегукується творчість шістдесятників, сьогодні вони надихають студентів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

«Спочатку хотіли представити на виставці й роботи студентів Інституту імені Бойчука, але не вийшло. Ця молодь «вариться» у темі, досліджує ритміку монументального живопису. Мистецтвознавці також цікавляться бойчукістами, але персоналії цих художників ще не розкручені. Треба розповідати про бойчукістів, популяризувати їхню спадщину. Це — самобутня українська школа з багатими європейськими традиціями», — переконана Оксана Олійник.

Виставка «Плеяда бойчукістів» триватиме до 6 лютого за адресою: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, вул. Володимирська, 22-a (територія Національного заповідника “Софія Київська”).

Марія Прокопенко, «День»