Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Науковці в поміч, або як не осоромитися на незнанні українських символів й узорів

Науковці в поміч, або як не осоромитися на незнанні українських символів й узорів

Нещодавно випадково до рук потрапили два пакетики цукру з узорами української вишивки. Зачепила оригінальність подачі та важливість самої ідеї задля популяризації українського народного мистецтва в цілому. Водночас прикро стало, що в дизайні упаковок розробники ідеї використали прості брокарівські узори, полінувавшись пошукати давніші зразки або ж просто від незнання, що подібні існують.

Та як би там не було, сама тема цікава, тому вирішила прослідкувати в мережі відгуки людей щодо цієї ідеї. Спочатку зайшла на сайт розробників дизайну, а точніше на блог власника і генерального директора кавової компанії IONIA Сергія Ремінного, за подачі якого, власне, і розробили цей дизайн упаковок для цукру. Останні поширювалися в мережі їхніх кафе в Україні та деяких магазинах.

У своєму блозі Сергій Ремінний презентує різні серії дизайнів, які були свого часу розроблені компанією для цукрових пакетиків. Загалом же компанія оновлює дизайн цукрових пакетиків щокварталу. Так, були випущені серії з рибками, ракушками, парусниками, євро-купюрами, на зимову тематику. А цієї осені компанія розробила дизайн з узорами української вишивки. Ось, що про це пише сам власник компанії:

«...сердце к романтике, честно говоря, не лежит вообще – в стране не до ракушек и песочка. На душе постоянно тревожно…((( Возможно, поэтому на осеннюю коллекцию было решено делать не «Краски осени» или какой-нибудь «romantic», а что-то национальное и хоть в какой то степени ПАТРИОТИЧНОЕ. Вот нам и пришла идея сделать серию «Украïнська ВИШИВКА». Тема красивая и давняя, потому что страна наша имеет богатейшую культурную историю, а декоративные искусства – часть ее. Так появилась новая коллекция. В ней представлены узоры со ВСЕЙ Украины (Крым с нами ))).»

Пакетики цукру

Ця новина не залишила байдужими користувачів фейсбук, любителів кави та вишивки. Повідомлення набрало понад чотири з половиною тисячі лайків та понад дві з половиною тисячі перепостів, що свідчить про загальну зацікавленість людей українським народним мистецтвом:

Юлия Иськова: «КЛАСССССС! Я коллекционирую пакетики с сахаром со всего мира! А можно мне купить набор всех этих Сахарков в 1 экземпляре???»

Оксана Юденко: «Где такие приобрести. Пакетики с сахаром это как марки, доступно многим людям».

Nataliya Parfenyuk: «А я і багато моїх друзів колекціонуємо пакетики, от буде поповнення, молодці виглядає неймовірно гарно і дуже патріотично, дякую!»

Rakugan Lestrange: «Большое спасибо! Относительно Сумщины — ничего не могу сказать по поводу аутентичности вышивки, но региону она соответствует идеально. В 1980-х Сумы называли „городом роз“, их было очень много, и роза была одним из символов города, так что тут дизайнер попал в точку. И в целом идея с узорами прекрасная, получилось патриотично и красиво. Правда, теперь все горазды критиковать, но почему-то никто раньше сам до такого не додумался».

Валерія Забіркіна: «А я вот пакеты собираю. Надеюсь наткнуться и положить в коллекционную коробочку. Будет моей гордостью»).

Ирина Ворожко: «Сахар целительный с оберегом!»

Брокард

Однак поряд з відгуками захвату були й критичні оцінки експертів щодо поверховості обраних узорів для оздоблення цукрових пакетиків. Наводимо найзмістовніші з них:

Наталія Грицак: «Ідея цікава, але потрібно було відповідально поставитись до її виконання!!!! Проект не відображає особливостей українського орнаменту, тим більше за осередками...».

Vika Kuvshynove: «Идея очень хорошая, только не совсем корректно это, крестик распространился только в конце 19 века, благодаря мыльной компании Брокар, которая печатала схемы на упаковках. Українські стібки — інші. Їх більш ніж 300. І це не хрестик. Обратитесь в музей декоративного искусства (в Лавре) или в музей им. Гончара — вам дадут всю информацию. Будет в 100 раз красивей и полезней печатать настоящие украинские узоры».

Людмила Левицька: «Більшість взорів брокарівські, які ніякого стосунку до автентики не мають. Ідея гарна, постарайтесь в наступних проектах копнути трішки глибше».

Olga Malyshko Demydova: «Типова полтавська вишивка біле по білому. І квітів таких на полтавщині щось я жодного разу не зустрічала».

Юлия Евенко: «Сумщина славится Кролевецким ткацтвом! Розы там присутствуют, но не являются визитной картой. Идея хорошая, но работа не проработана до истины. Так нельзя!!!! Коверкается история!»

Lidia Lykhach: «Дуже спрощений варіант. Я б навіть сказала „радянський“. Зовсім не відбиває регіональні типи вишивки. Подивитися тільки на Полтавщину, Чернігівщину, навіт Черкащину. Загляньте в офіс в-ва Родовід і полистайте книги дослідників вишивки — самі все зрозумієте».

Michel Nako Michel Nako: «Колись великомудрий поплавський піарився донімагу: виготовив тисяч з шістдесят поліетиленових пакетів з портретом „ з мамою“ Така щаслива усміхнена пара на кульку з картоплею... Пакетик з цукром не видається достойним місцем для зразків української автентики — назвав би ТАКІ ВИТІВКИ „втіха москаля“: роздер брутально, цукор в чай, а пакетик — в сміття!!! ЯК ВАМ ТАКА ТРАКТОВКА вашого патріотизму?»

Natalia Kuz'menko: Коли кофейный эксперт йде у світ вишивок народжується каша(((( Навіщо всі регіони сплутали? Навіщо взяли попсовий брокарчик для представлення надбання етносу? Якщо взявся за справу — роби її добре".

Olechka Kosovych: «Буковина барвистіша, ніж тут вказано. Поїдьте в райони. Майже всіх ввалили в чорно/червоне — тупо без розбору. Розберіться таки з символікою — на разі як спрощена расєя чи Білорусь. У нас регіональна вишивка не так представлена як тут зображено».

Oksana Pooley: «ВЕЛИЧЕЗНЕ прохання проконсультуйтеся зі спеціалістами. Деякі, як-от Донеччина, наприклад, до української вишивки не мають ніякого відношення. Як і Миколаївщина, Полтавщина і Харківщина. Та й Чернігівщина. Тут суцільний брокар імпортований з Франції через Російську імперію Генрі Брокаром і його мильною імперією. Саме ці „хранцузькі взори“ витіснили традиційну українську вишивку. Сходіть у Музей Івана Гончара: https://www.facebook.com/honchar.museum запитайте Мельничука Юрія Олексійовича, зам.ген.директора. Він з радістю проведе вам лекцію».

Olexander Bezobchuk: «Если б ваш работник не поленился б, набрал бы в гугле „карта україни вишивки“ или обратился за консультацией к этнографам и фольклористам (Музей Народного Декоративного Мистецтва, Музей Гончара, Пирогів) — я думаю он бы получил исчерпывающую консультацию. И ваш бы личный бренд, как и бернд IONIA, не попал бы в такую глупую ситуацию. Нарбутовский шрифт и клипартные вишивки — это не традиция, это шароварщина. Опосредованно ценители будут эту „шароварщину“ проецировать на ваш личный бренд и бренд IONIA. Не думаю, что это позитивно скажется на восприятии брендов».

Брокард

Всі дописи у Facebook кавовий експерт взяв до відома і дав відповідь у себе в блозі:

«Я уже вывешивал эту новость на своей страничке на Facebook, поэтому знаю реакцию людей, чем очень и очень доволен: около 15 тысяч лайков к моей публикации и к ее перепостам говорят мне о том, что мы на правильном пути. Хотя не обошлось без гневных замечаний экспертов на тему правдоподобности тех или иных рисунков (принято к сведению), но поскольку какой-то единой и четкой классификации не существует – естественно, претендовать на художественнную ценность данного творения мы не можем. Да и не хотим. Цель этой коллекции была совершенно другой: засвидетельствовать УВАЖЕНИЕ к своей стране и нации.

Но, в конце концов, это же всего лишь сахар, а не диссертация по искусствоведению, правда?.. На коллекцию этих дизайнов нужно смотреть не как на научное исследование на пакетиках, а как на попытку показать КРАСИВУЮ культуру ЕДИНОЙ страны (особенно в то время, когда она в этом нуждается так сильно)».

Водночас Сергій Ремінний пообіцяв наступного разу звернутися до експертів та врахувати всі застереження: «замечания все ОДНОЗНАЧНО принимаются — обещаю, что в следующий раз все учтем».

Закарпаття

Чому знову порушила цю тему, хоча її вже чотири місяці як обговорили у фейсбук? Бо до візуальних українських традицій так чи інакше починають звертатися все більше дизайнерів та компаній. Нема нічого кращого за підкреслення свого походження й ідентичності, використавши в дизайні національний колорит за допомогою орнаментів, узорів, кольорів. Але робити це треба обережно. Малопідготовлений і необізнаний споживач візуальної інформації кидатиметься на все барвисте. Про це, власне, пише ще одна поціновувачка кави й мистецтва у Fb:

Oksana Pooley: «Дело в том, что очень много дезинформации плавает, а народ это воспринимает как истину, даже если она на пакетиках сахара. Люди готовы воспринимать народное искусство, тянутся ко всему, что на него похоже. Изо всех сил хочется найти действительно народные традиции и донести их до такой готовой к восприятию публики. Стараемся, но пока этого мало».

Брокард

І от нещодавно у Кам'янці-Подільському оздобили тротуар (від незнання?!?) брокарівським узором. Світлина з Facebook: Local History Ukraine

Власне, ця оглядова стаття є закликом до всіх дизайнерів та компаній радитися з експертами, перш ніж використовувати ті чи інші орнаменти та узори у своїх оздобленнях і дизайнах. Щоб не викликати не тільки лавину критики від знавців, а й не обплямити імідж своєї компанії. До того ж, роками говоримо, що наука і суспільство у нас існують поокремо, в житті не перетинаються. Так давайте ж самі налагодимо цей місток, щоб досвід та знання науковців служили суспільству, а не темним музейним коридорам.

Гарним зразком плідної співпраці з науковцями став випуск «Укрпоштою» конвертів, оформленими традиційною вишивкою всіх регіонів України, включно з АР Крим. Дизайнери державного підприємства не полінувалися, прийшли в музеї і проконсультувалися з експертами. Власне, про цей випадок Рукотвори вже писали. Почитати докладніше можна тут.

Конверти з орнаментами

Конверти з орнаментами

Конверти з орнаментами

Якщо раптом хтось ще не знає, що таке «брокарівська вишивка» і чому це не традиційні українські мотиви, то почитати можна за наступними посиланнями:

http://www.skarby.org.ua/brokarivska-vishivka/
http://tana-sribna.livejournal.com/59663.html
http://blog.i.ua/community/2785/916596/

За подаровані пакетики цукру дякую майстрині з вишивки Тетяні Протчевій.
Світлини coffee-expert.com.ua

Катерина Качур, Рукотвори

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

3 відгуків

  1. Марина коментує:

    Дякую, я сама нещодавно почала вишивати хрестиком і дуже люблю українські орнаменти. Мрію власноруч вишити вишиванку. Трохи розчарована тим, що так багато орнаментів, що розповсюджені в мережі не є власне українськими, а є брокарівською вишивкою. Була б вдячна, якби ви помістили посилання де можна побачити і ознайомитися з автентичними українськими орнаментами і техніками вишивання. На все добре, з повагою, Марина.

  2. Вікторія коментує:

    У шкільну програму слід повернути уроки народознавства. Ніхто не розповідає нашим дітям про народні традиції, символіку, побут. Лише зрідка на виховних годинах та на деяких уроках щось вчитель розкаже, якщо сам знає. А знаємо мало.

  3. Андрій коментує:

    Що до Кам'янець-Подільського. Добре що то французький брокарівський орнамент а не справжній український. А то по українському орнаменту ходити не можна. Так що то є добре, що це фатично до вишиванки немає ніякого відношення, просто красиве оздоблення тротуару французьким малюнком.

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити