Щоб зафіксувати у часі стан та рівень творів різних видів народного мистецтва Полтавщини, його розширення та асортимент, засвідчити поіменно носіїв етнічного коду образотворчої мови українців – майстрів народного мистецтва, їх вчителів та учнів, зазначити відбиток в історії майстрів, які пішли в засвіти, була проведена респектабельна виставка «Народне мистецтво Полтавщини 2012» до 20-тиріччя Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, яка відбулася у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка з 24 жовтня по 4 листопада 2012 року.
120 учасника виставки презентувало 608 творів народного мистецтва. Тож велика експозиційна зала сяяла розмаїттям барв і дивовижних форм виробів гончарства, килимарства, вишивки, різьблення по дереву, плетіння з соломи та лози, народної картини, ткацтва, традиційного одягу, декоративного розпису, витинанки, писанкарства, народної іграшки, вибійки тощо. Воістину, твори народного мистецтва Полтавщини мають унікальне обличчя на терені країни і всього світу. В експозиції виставки потужно представлено значну кількість Решетилівських килимів неперевершеної Надії Бабенко, Олександра Бабенко, Петра Шевчука, Ніни Токової (Нові-Санжари), Леоніда Товстухи, Євгена та Ольги Пілюгіних, Наталії Дмитренко (Полтава), Віктора Фурмана (Полтава), Василя та Юлії Деркач, Ольги Амєліної (Полтава). Килимові композиції вражають буйством розкішних інноваційних орнаментальних форм, що перегукуються з декором українського бароко, вишуканим, лагідним, переважно пастельної загальної тональності колоритом. Кожен з килимів має свій індивідуальний характер, колірне вирішення і змістову визначеність. А дивосвіт рушників та вишиванок, виконаних здебільшого «білим по білому» і пастельними кольорами у поєднанні рослинного та геометричного орнаментів з застосуванням в одному виробі від кількох до декількох десятків видів технік вишивок та обробок з використанням конопляного, лляного полотна, маркізету та батисту представили видатні майстри – Григорій Гринь (Опішне), Ніна Іпатій (Решетилівка), Надія Вакуленко (Решетилівка), Алла Кісь (Решетилівка), Віра та Сергій Забори, Ольга Закорко (Лубни), Олена Коршунова (Решетилівка), Ганна Гойда (Лубни), Лариса Пілюгіна (Решетилівка), Людмила Акамсіна (Карлівка).
Ганна Матвієнко, розпис
Чільне місце в експозиції займає народна картина Михайла Онацька (Шишаки), Івана Новобранця (Полтава), Наталії Дігтяр (Полтава), Ганни Матвієнко (Котельва), Світлани Чорної (Полтава), Наталії Моревої (Полтава), Олени Єндрусик (Полтава). Знакова і велична палітра народної естетики щиро та правдиво, з любов’ю та натхненням, душевною теплотою та романтичністю зображує обрядові сцени, народно-пісенні образи, героїку козаччини, гоголівські персонажі та чаруючі твори декоративного розпису.
Не залишились без уваги глядачів ажурно витяті ножицями та вирізані ножем з кольорового паперу витинанки. Досить зріло і професійно їх представляли Тетяна Ваценко (Полтава) та Дмитро Король (Кременчук).
Зліва-направо: Микола Пошивайло, Григорій Гринь, Василь Омеляненко, Олександр Бабенко
В’ячеслав Одарченко, гончарство
Всі ми пишаємося вагомими мистецькими творами наших досвідчених неперевершених гончарів-наставників, знаних в усьому світі Василя Омеляненка, Михайла Китриша, Миколи Пошивайла, Ганни Діденко (з Опішні). Їх монументальна скульптура та дрібна пластика були окрасою виставки. Своєрідну мистецьку естафету поколінь невтомно продовжують талановиті Олена Мороховець (Опішне), Валентина та Іван Лобойченки (Опішне), Сергій Спасьонов (Решетилівка), Сашко та Анатолій Шкурпели (Опішне), Микола Варвинський (Опішне), В’ячеслав Одарченко, Діана Аванесян-Одарченко (Полтава), Євген та Лариса Євтушенки (Полтава), Олексій Іванюк та Наталія Корф-Іванюк (Полтава-Пирятин), Юрій Мирко (Опішне), Геннадій, Ростилав та Лариса Тихонови (Полтава), Юлія Багацька (Полтава), Тетяна Панасенко (Полтава). Їх вишукані традиційні глечики, бутилі, макітри, тарілі, кухлики, барильця, баклаги, пасківники, горнятка, миски, горщики, носатки та мала пластика випромінювали відмінністю художніх манер і засобами вираження, спорідненістю образотворчих пошуків.
Безцінні надбання минулого, досвід пращурів – міцне підґрунтя для творення нового.
Учні та викладачі Колегіуму мистецтв в Опішному
Безперечно приємно, що серед творів відомих майстрів народного мистецтва, на виставці експонувались роботи юних майстрів гончарного ремесла, учнів Державної спеціалізованої художньої школи-інтернат «Колегіум мистецтв у Опішні». Вихованці закладу, нащадки славетних гончарів, як найдорожчий скарб успадкували секрети гончарського ремесла від діда-прадіда, опановують прадавнє ремесло, удосконалюють свою майстерність, вносять певні новації до традиційних форм, фантазують, імпровізують, творять сьогодення Опішного, Полтавщини. Сучасне Опішне – це поєднання давнього і сьогоднішнього гончарства, яке вилилось на одну багатобарвну палітру, прекрасним мистецтвом, що створене на міцній народній основі. Світу образів у дитячих роботах, здається, немає меж. Їх творчість захоплює свіжістю ідей, оригінальністю художнього втілення, а часто і цілком зрілою майстерністю виконання. Хотілося б відзначити роботи старшокласників: Давиденко Інни, Костенко Аліни, Кливець Інни, Рашевської Катерини, які подали на виставку декілька власних творів, продемонстрували професійний рівень майстерності. Свій творчий доробок на виставці продемонстрували також і майстри навчально-виробничої гончарної майстерні Колегіуму мистецтв: Світлана Мотрій, Оксана Кальна, Наталія Гурин, Надія Мальована, Оксана Северин, Валентина Гармаш, Лариса Чех, Вікторія Заліська. Понад 120 гончарних робіт вихованців та майстрів навчально-виробничої майстерні закладу експонувались на виставці, серед яких традиційна народна іграшка, декоративні скульптури, традиційні форми посуду, декоративні тарелі, вази.
Вирізьблені з дерева у стилі Полтавського земського різьблення та в традиційному народному стилі дерев’яні іграшки «Коники», «Птахи», декоративні тарілі та панно, таці, ковші-птахи та ковші-коні, довбанки, ложки з кільцями, шпички для галушок, скрині тощо, були представлені Аллою Маркар’ян (Полтава), Віктором Фурманом та Євгеном Куликом (Гадяч). Невимушено і природньо зобразили з національною своєрідністю народну дерев’яну скульптуру Володимир Маркар’ян (Полтава) та Володимир Філатов (Полтава).
Відродилося, квітне та набуває сили чарівне мистецтво писанки, мальованки, шкрябанки, крапанки, плетіння з лози та соломи, виготовлення ляльок. Так писанкарське мистецтво у вигляді шедеврів мініатюрного живопису були представлені Альоною Бєлаковою, Іриною Тітовою та Аліною Заяц, а плетіння з лози та соломи дружньою братиною майстрів з Полтави – Катериною Федоренко, Геннадієм Онущенко, Віталієм Суботіним, Віталієм Пушкарем, з Великих Сорочинець – Ігорем Пелихом, з Карлівки – Валентиною Соколик. Вони прагнуть підняти престиж Полтавського плетіння з лози та соломи. Сьогодні це ремесло набуло найбільшої популярності і як вид художнього промислу ввійшло до провідної групи ремесел Полтавщини, поступаючись лише вишивці та кераміці, даруючи людям радість, досягаючи неймовірної мистецької вигадливості, вишуканості, елегантності. Всі майстри виготовили з лози нехитрі густоплетені й ажурні побутові речі різноманітні кошики циліндричної, овальної і півсферичної форми (пасхальні, сипанки, ягідні тощо) для продуктів, унікальні скриньки, декоративні тарілі, а крісла-гойдалки з золотистої лози Віталія Субботіна та Геннадія Онущенко, скульптура та скульптурні композиції Валентини Соколик, дитячі їграшки і забавки з кори лози та лози Катерини Федоренко і Ігоря Пелиха асоціюються з особливим домашнім затишком і плетений із соломи бриль з кошиком та жіночими прикрами Геннадія Онущенка нагадували сіду давнину.
Ось і головний символ родинного кола, оберіг дому і родини – лялька-мотанка, яка ще шість тисяч років до нашої ери створювалася і існувала у традиційному народному середовищі. Колись наші пращури вірили, що саме мотанка є посередником між поколіннями – і тими, хто вже пішов у засвіти, і тими, хто ще не народився. Лялька як зображення жіночого божества, предка вважалась оберегом дитини. Старі люди кажуть, що якщо ляльки починають творити дуже багато людей, то буде Державі багато діточок. Так і на виставці, яких тільки не було ляльок: панянок, берегинь, господинь, матусь, діточок, бабусь із тканини, ниток, соломи, кукурудзи, виконаних у стилі від традиційно-автентичного, ритуального до сувенірних та авторських. Не дивно, що саме цей вид народного мистецтва набирає обертів. На сьогодні його відроджують, розвивають, примножують талановиті майстрині: Тетяна Саєнко (Полтава), Наталія Свиридюк (Полтава), Алла Маркар’ян (Полтава), Олена Щербань (Опішне), Лариса Тихонова (Полтава), Наталія Дмитренко (Полтава), Валентина Ануарова (Полтава), Ольга Кузьменко (Решетилівка), Валентина Омельченко (Решетилівка), Віра Черняк (Полтава), Яна Рябенко (Полтава), Людмила Рижій (Полтава), Тетяна Ваценко (Полтава), Наталія Гвоздик (Полтава), Олена, Злата та Ганна Киви (Полтава), Лариса Єфремова (Опішне), Альона Бєлакова (Полтава), Ірина Тітова (Полтава), Аліна Заяц (Полтава), Ніна Баканова (Полтава), Антоніна Пелепець.
Людмила Шевчук (Решетилівка) створила низку шийних та нагрудних жіночих прикрас – намисто та сережки, дотримуючись найкращих зразків українського народного мистецтва. Часто прикраси використовувалися в обрядових дійствах, а також як обереги, виконуючи магічну захисну функцію. А Валентина Ануарова – єдина майстриня на Полтавщині, котра вивчила, відродила, розвиває технологію пошиву старовинних жіночих головних уборів – очіпків.
Не можна не звернути увагу на вибійкові форми вирізьблені з дерева Володимира Маркар’яна для декоративного оформлення тканини – вибійки, тобто тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок і фарб. Ця техніка вважається одною з найдавніших декорацій тканини, яка віддавна прикрашала людину та її побут. У минулому вибійчані тканини застосовувались для пошиття спідниць, фартухів, хусток тощо. Майстер зробив реконструкцію фрагменту герба війська запорізького, а також показав своє бачення образів старовинних язичницьких богів Велеса та Перуна. А найдавніше людське ремесло – ручне ткацтво, випромінювало магнетизмом єдиних і неперевершених ткаль Полтавщини Альбіни Литвиненко (Решетилівка) та Раїси Коляки (Решетилівка). Виткана вручну з кольорових ниток тканина у вигляді геометричного орнаменту в традиційних пастельних тонах рушники Альбіни Литвиненко (Решетилівка) та автентична плахта Раїси Коляки (Решетилівка) як і вишиті рушники та ткані килими Надії Бабенко і килим Леоніда Товстухи (Решетилівка) були свідченням вагомого внеску в культуру України, Полтавщини відбитком в історії майстрів, які пішли в засвіти.
Потужним доробком на ювілейній виставці були представлені і майстри слова – мистецвознавці та науковці, знавці етнографії та культури – Віталій та Остап Ханко (Полтава – Київ), Віктор Міщанин (Опішне), Віктор Фурман (Полтава), Володимир Данилейко (Полтава). Їх дослідницькі та наукові праці були вагомим доповненням у розвиток народного мистецтва та української культури.
Етнограф, культуролог і краєзнавець Володимир Данилейко казав, що мислити треба не роками, а родами. Тому приємно відзначити і творчість полтавських мистецьких династій в килимарстві – Надії та Олександра Бабенко, Євгена, Лариси, Наталії (Пілюгіна-Дмитренко) та Ольги Пілюгіних, Василя та Юлії Деркач, Петра та Людмили Шевчук, у вишивці – Віри та Сергія Забори, у гончарстві – Гаврила, Явдохи, Олеся (керамологія, етнологія, музеологія) та Юрія Пошивайло, Олександра та Анатолія Шкурпели, Олексія Іванюка та Наталії Корф-Іванюк, Геннадія, Ростислава та Лариси Тихонових, Дмитра та Любові Громових, Вячеслава Одарченко та Діани Аванесян-Одарченко, Євгена та Лариси Євтушенко, Валентини та Івана Лобойченків, Миколи та Яни Варвинських, в різьбленні по дереву – Володимира та Алли Маркар’ян, у лялькарстві – Олени, Ганни та Злати Киви, у мистецтвознавстві – Віталія та Остапа Ханко. Багато майстрів працюють в декількох техніках.
Сьогоденне мистецтво Полтавщини характеризується розширенням тематики, розмаїттям пластичних форм, вишуканим орнаментуванням, винахідливим колірним декоруванням виробів, наполегливим й успішним відродженням традиційної народної образотворчої культури, примноженням художньої традиції рідного краю.
Виставка була своєрідним підсумком стану народного мистецтва Полтавщини і буде спонукати до роздумів над тим, чи все ми робимо для того, аби народна творчість ефективно розвивалася і примножувалося у нашій державі, які шукаємо шляхи для подолання труднощів, а також які перспективи ми вбачаємо на майбутнє у сфері відродження і розвитку традиційного мистецтва Полтавщини. Тож потрібні реальні спільні дії держави та громадськості, а також активне бюджетне фінансування.
Тільки повноцінний вияв естетичної мистецької неповторності та реалізація мистецького потенціалу може об’єднати та згуртувати український народ.
Коротка довідка
Полтавський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України утворився у грудні 1992 року. Його очолювали: Віталій Ханко (1992-1994), Володимир Данилейко (1994-2001), Віктор Фурман (2001-2009), Алла Маркар’ян (2009-по т.п.).
За останні 4 роки осередок розпочав активну діяльність у творчому та виставковому напрямку. Лише за 2009-2012 роки проведено понад 70 персональних та спільних виставок, у числі яких були 7 Всеукраїнських (м. Київ) та 2 міжнародні виставки (Угорщина – м. Ходмезевашархель, Україна – м. Полтава), Всеукраїнські симпозіуми (м. Чигирин, м. Суботів), проведення семінарів, майстер-класів. Майстри брали участь у численних мистецьких заходах області: у проведенні свят «Решетилівська весна», «Карлівська писанка», «Мар’їна долина», «Полтавська галушка», «День міста», а також конкурсів, фестивалів, ярмарків у Полтаві, Чернівцях, Дніпропетровську, Запоріжжі, Києві, Прилуках та в інших містах України, де майстри постійно проводили майстер-класи.
За цей період майстри Петро Шевчук, Валентина Колінько та Віра Забора отримали почесне звання заслуженого майстра народної творчості України, Михайло Онацько став лауреатом міжнародної премії Григорія Сковороди та Національної премії України імені Марії Примаченко, Петро Шевчук та Віра Забора – лауреатами обласної премії імені Панаса Мирного, Наталія Свиридюк та Тетяна Ваценко – лауреатами міської премії імені В. Г. Короленка, Володимир Данилейко – лауреатом обласної премії імені І. П. Котляревського. Молоді майстри Анатолій Шкурпела, Вячеслав Одарченко та Сергій Забора здобули Стипендію Президента України для молодих майстрів народного мистецтва України за 2011-2012 р.р. Дев’ять майстрів взяли участь у проведенні Всеукраїнського симпозіуму «Чигирин 2010, 2011» та «Субботів 2010, 2011, 2012» (кераміка, гончарство, малярство, малярство на склі, різьблення по дереву, іграшкарство). 30 майстрів взяли участь у проведенні міжнародного Ягеллонського Ярмарку (серпень 2011, 2012 р. р., м. Люблін, Республіка Польща) – презентація робіт, проведення майстер-класів, участь у проведенні виставки текстилю (килимарство)). У 2012 року з 250 учасників міжнародного Ягеллонського Ярмарку були відзначені дипломами та грошовими винагородами тільки 7 митців з різних країн світу за традиційність, народність та автентичність. Серед них був єдиний полтавець В’ячеслав Одарченко.
За результатами проведеної виставкової діяльності кількість майстрів збільшилася майже вдвічі. На сьогодні осередок нараховує: 32 члени спілки, 9 кандидатів у члени спілки та 20 атестованих майстрів. Серед них 13 заслужених майстрів народної творчості України , 1 заслужений художник України, 1 лауреат міжнародної премії Григорія Сковороди, 3 лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка, 1 лауреат Національної премії України імені Марії Примаченко, 3 лауреати Національної премії України імені Данила Щербаківського, 1 лауреат Національної премії України імені Олени Пчілки, 1 кавалер ордена княгині Ольги 3 ступеня, 2 заслужених працівника культури України, 4 лауреати обласної премії імені Панаса Мирного, 1 лауреат премії імені Самійла Величка, 1 лауреат І.П. Котляревського, 2 лауреати міської премії імені В.Г. Короленка.
Для підвищення мистецького та професійного рівня майстрів було створено й активно працює сайт Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України: www.folkartpoltava.narod.ru
Алла Маркар’ян, голова Полтавського обласного осередку НСМНМУ
Світлини Віктора Бабенка, Олександра Скрипника, Сергія та Ігоря Назаркіних