20 Тра 2009 16:10 Вісті

Китайський виклик коломийським писанкарям

Китайський виклик коломийським писанкарям

Писанкова Коломия… Як часто ми чуємо поєднання цих милих серцю слів! Писанка – це древні традиції, це є частина нашої культури і безумовно – це витвір мистецтва, який народжується в руках умільців. А тепер мистецтво хочуть механізувати та автоматизувати! В інтернет-виданнях з’явилося повідомлення про те, що виготовили принтер для розпису яєць…

Яйце закріплюється і механічна «рука« виводить на шкарлупі нехитрі візерунки за лічені хвилини. Механізм сприймає матеріал, з яким працює, як сферу і тільки… Виробники пропонують клієнтам придбати диво-машину, щоб масово виготовляти писанки. Оскільки писанкарство вимагає від людини самовідданості, любові, терпіння, навичок образотворчості, то виробники запевняють, що не варто псувати яйця і намагатися самому створити маленьке чудо. Простіше запрограмувати робота він потурбується про все безпомилково сам.

Прочитавши відгуки, розумію, що людям подобається ідея… Для людей масової культури (чи інакше кажучи безкультур’я, перепрошую), які не мають елементарного поняття про походження писанки, її історію та значення для слов’ян, розмальовані яйця виглядають привабливо.

Вигляд розписаних машиною писанок

Вигляд розписаних машиною писанок

Можна ще зрозуміти захоплення світової спільноти з позиції прогресу. Так, молодці, піднялися ще на щабель в розвитку комп’ютерних технологій. Наука впевнено крокує! Але чи-то є правильний напрямок? Вже давно ми знаємо про роботів, які успішно виконують найточніші операції за мінімального втручання людини. В багатьох випадках хірург не може забезпечити так необхідної точності і безпомилковості і тоді робот є цінним «співробітником«, який рятує велику кількість життів. В медицині, інженерії, математиці та в ряді інших галузей робот виправдано займає певну нішу.

Внутрішня потреба самовиразитися привела людину до того, що вона почала ще в доісторичні часи примітивно видряпувати сцени свого побуту на скелях та в печерах. Наші предки розвивалися та бажання залишити по собі слід переросло в різні види творчості: архітектуру, живопис, скульптуру, музику. В мистецтві, в духовності, в звичаях нема місця новинкам техніки! Це регрес та занепад нас, людей, як особистостей.

Цікаво було почути думки про ноу-хау у писанкаря з Коломиї Олега Кіращука.

– Людина, яка любить мистецтво, не хоче мати таку писанку. Це є позорище і несерйозно! Це все одно, що картини штампувати, повішати на стіні репродукцію і тішитися.

Один колекціонер поділився в тісному писанкарському колі про те, що бачив на власні очі результат писанки, які малюють вручну великим тиражем в Китаї та Індії з українськими візерунками. Це викликало обурення.

– Мені стало цікаво, що ж тоді колекціонери думають про штучну писанку? – Одна жіночка не вірила мені, що можна так рівненько виводити лінії і запитувала чи є в мене якісь пристрої. Я відповів, що мій станочок – це руки…

В моральному аспекті цей винахід не витримує ніякої критики! Яйце – це символ потенційного життя, схованого в ніби неживій матерії. А розписане яйце несе в собі великий заряд енергії, оскільки людина вкладає в роботу частинку своєї душі, своїх думок, сподівань. Писанка створювалася митцем у подарунок. Там закодовані побажання, кожна писанка є унікальною. За роботу сідали не лише майстри, але і всі, хто бажав відобразити своє бачення світу на маленькій шкарлупі. Це були діти, дорослі та люди похилого віку.

Писанкарство є споконвічною українською автентичною традицією, водночас воно є і мистецтвом. Хочу сподіватися, що здоровий глузд та відчуття прекрасного все ж таки переможуть.

Оксана Рижук, http://kolomyya.org