Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Історії виробів устами майстрів

Історії виробів устами майстрів

Ми попросили майстрів обрати один виріб зі своєї колекції і розказати його історію. Розмова відбулася під час Різдвяного ярмарку в Музеї Івана Гончара наприкінці 2013 року.

Пательня

Анатолій Байда - Пательня

Анатолій БайдаАнатолій Байда, гончар, Київ:

Раніше родина вважалася багатою не тоді, коли мала багато грошей, а коли в неї була худоба. А пательні звалися поросятницями і гусятницями. В таких речах зазвичай зустрічали дорогих гостей. Запікали гуску чи порося.

Я сам дуже люблю готувати і люблю м’ясні страви. І часто немає в чому приготувати. І я просто-на-просто відкрив літературу і знайшов такі форми. Тільки придумав спеціальний елемент для зливу підливи. На пательнях зображую тварин, які були у вжитку. Наприклад, малювали рибу і дарували молодим парам, щоб у них швидше народилася дитинка. А рак, бо було повір’я, що дівчина вийде заміж «коли рак свисне». І тому малювали раків, підписували, що «рак-свистунець» чи «рак бажань». Люди часто спершу купують, а потім вдивляються в малюнок.

Глиняний баранець

Баранець Наталії Тригубової

Наталія ТригубоваНаталія Тригубова, вироби з глини, Київщина:

Баранець — це символ сили, відродження. Якшо маленьке ягнятко, то це символ жертовності. Символ чоловічої сили, мужності. Роги — частинки сварги. Ще тут намальована спіраль як символ всесвіту. Є ще безкінечники. Тобто, тут побажання всього-всього. А якщо ще й народився в рік баранця, то цей баранчик несе усілякі блага власнику. А дракончики почала робити, бо чоловік дракон. В мене дракончики — символ багатства — позитивний символ. Нам треба перестати боятися дракона.

Плетені керамічні тарелі

Плетені тарілки Жанни Россипчук

Жанна РоссипчукЖанна Россипчук, кераміст, Київ:

Глиною я почала займатися з теми трипільської культури. Гончарне коло потребувало часу, щоб ним оволодіти, тому я почала з джгутикової техніки. І от випадково один джгутик упав, наклався на інший і так вийшла така плетена історія. А цей малюночок, який символізує рух сонця, мій улюблений, бо склався найпершим, це безкінечник, це самсара, сенс життя, повернення до вищих шарів атмосфери.

Я думаю, шо це змінює життя, бо це змінило життя мені. Абсолютно інше мислення, ставлення до людей, ситуацій, подій довкола, це рухає вперед, і мені цікаво робити речі, які рухаються. З маленького елемента в просторі цей рух передається у високі кола і змінює життя на краще, міняє світосприйняття і прийняття себе у цьому світі, і розуміння, навіщо ти тут зараз у цей момент, у цій країні, займаючись цією справою. Ця справа не завжди легка, але так потрібна. Це даність для того, щоб ми розуміли хоча б трошечки, що ми кудись рухаємось.

Замріяна Галя

Розпис Валерія Даниша

Валерій ДанишВалерій Даниш, розпис на склі, Київ:

Це були Муровані курилівці Вінницької області, там я йшов і на бордюрчику сиділа дівчинка. Сучасно одягнена, років чотири і біля неї було три гусочки. Підійшла її подружка і каже: «Галя, шо ти робиш?» Але Галя подумала і сказала: «Пасу гуси, шоб вони виздихали!».

І я думав, як зробити Галю, якій ці гуси не дуже цікаві, але Галя є центром Всесвіту. І з часом зрозумів, що не буду ж я малювати бордюр і асфальт, то й прийшлося намалювати дворик сільський. Я її одягнув в український костюм. І щоб підкреслити, що Галя сама по собі, то й має бути кіт, який сам по собі. Отак вся робота й вийшла. Робота має нести ідею, що ми самодостатні люди і не живемо якимись конкретними речами, як у картині: ті гуси пасуться, а ми мріємо.

Лялька-гуцулка

Наталка КатриченкоНаталка Катриченко, лялькарка, Київ:

Це лялька-гуцулка. Ми брали зі старої вишивки, сорочки і відтворювали. Я довго не могла її почати вишивати. Спочатку вишивала на іншому клаптику. Бо помилишся на одну нитку і воно не сходиться. Дуже важко було вирахувати цей малюнок. Ми її з плахтою робили як справжню гуцулку. І по кольорах теж. А потім друзі знімали справжнє гуцульське весілля, і за цим відео Таня (Тетяна Катриченко, сестра — авт.) плела вінок. Ще тут є вовняні нитки, які колись вплітали у пояс. У вишивці заховані ромби — символ добробуту, родючості, є елементи зірки. В нас 3 гуцулки є. Одну позаминулого року придбала жінка українського походження радник з політичних питань посла Канади. Це була найдорожча лялька. Бо найбільше роботи.

Віночок-оберіг

Віночок Наталії Стельмах

Наталія СтельмахНаталя Стельмах, віночки з трав, Рівненська область:

Віночок зібраний з двох трав — материнки і кривавника. Підбирала інтуїтивно, бо ці трави гарно тримають форму і колір. Але потім вияснилося, що це жіноча і чоловіча трава. Материнка жіноча, а кривавник — чоловіча. Якщо її сплести в замкнене коло, то виходить винятковий оберіг. Бо замкнене коло несе особливе значення.

Ще я вплітаю миколайчики з родини чортополохових, полин, він йде як оберіг і дуже запашний. Лаванду люблю вплітати, вона має заспокійливі властивості і дуже довго зберігає запах. Такий віночок можна вішати, де дітки сплять, він буде висіти і пахнути. І це оберіг практичного значення, як магічного і як стильна річ в будинок. Я підбираю віночки так, щоб колір пасував. Сухоцвіти зберігають колір багато років. В природі багато кольорів, тому нема сенсу фарбувати. Лише треба підібрати, як от художник працює з фарбами.

Ще вплітаю просо, льон, мак польовий і зайцехвіст як декоративний елемент. Головне призначення — оберіг в хату. Найкраще місце — біля дверей. Але якщо немає там місця, то будь-де. Вписується і в сучасний інтер’єр. Я починала їх плести просто як віночки. А потім почала цікавитись цією темою глибше. Я вже 15 років цим займаюся. Частину трав заготовляю в полі, а злакові вирощую. У віночок вплітається до 12-ти видів трав.

Птах як символ свободи

Іван Бобков

Іван Бобков, кераміст, Київ:

Намагаюся літати, бо повзати немає сенсу. Тому птах у мене — це мій символ. Крім декоративності є певна інформація — бути вільними, бути вільними в просторі, в себе в голові і на вулиці, щоб ніяка ситуація чи людина не могла скрутити путами чи фізично чи морально. Птах в цьому допомагає.

Це ще з індіанської міфології. Птаха літає і нікому не підкоряється. Сідає, де захоче. Мені це подобається. Образ — це моя мова керамічна, мій стиль. І та людина, яка купує... і не для того, щоб з цього їсти... не хотілося б, щоб люди з цього їли, але, як площина, ця таріль повинна прикрасити оселю і нагадувати, що всі мають бути в певній мірі вільні.

Емальований Миколай

Микола Ірини Ковальчук-Пастернак

Ірина Ковальчук-ПастернакІрина Ковальчук, емальєр, Київщина:

Це свіжак. Я до ікон відношуся скептично. Але коли я побачила візантійські ікони, оформлені емалями, то я зрозуміла, що це наступна віха мого життя. Я зробила першу версію, пілотну, Миколая і відверто сказати, коли малюєш, то бачиш, що в тебе з-під пензля виходить, а емаль — це фантастична техніка, яка зразу не показує, яка буде в тебе робота, тільки після проведення всіх випічок я дістаю, я розумію, що те, що я задумувала, воно не вийшло, бо, наприклад, орнаменти кудись ділися, але якщо подивитися загалом, то робота вийшла фантастичною.

Люди реагують. Емаль — це скловидна маса, яка зовсім відрізняється від фарби. Коли на цю роботу падало світло, було відчуття, що вона зсередини світиться. До мене приходили люди й питали, чи у вас там спеціальна підсвітка? Ця перша робота для мене дуже дорога. А Миколай, бо зараз час такий. Хочу Михайла зробити, але почала з Миколая.

Улюблена миска

Миска Зої Предко

Зоя Предко, гончарка, Васильків:

Зоя ПредкоКоли я роблю певну кількість тарілок на ярмарок, то завжди виставляю їх в себе в майстерні і далі дивлюся, яку ж я собі залишу. І обов’яково якусь залишаю. Ось це якраз тарілочка, яку собі залишу і поставлю на мисничок. Тут як завжди багато крапочок, бо я без них не можу. Обрала цю миску, бо дуже люблю зелений колір, він мене заспокоює. Ще коли робила, то подумала, що це буде вже моя. І сказала татові, що даруйте мені новий мисник, бо теперішній вже заповнила. Там вже є більше тридцяти тарелей.

Танцівники з кукурудзи

Робота Ірини Білай

Ірина БілайІрина Білай, соломникарка, Київ:

Мені хотілося якогось руху руки, ноги, повороту голови. Янголів я вже крутила, потім з’явилися ніжки, хотілося пластики. І я подумала, що можна зробити щось з листя кукурудзи, хоча я більше з соломою працюю. Це такий же природній матеріал як рогіз, очерет...

Я люблю цей виріб. Думаю, що мені він вдався, бо багато людей реагують. Це такі танцюючі ляльки в різних палантинах. Потім хотілося крутити тим палантином, ніби він рухомий і на нього вітер дує. А потім мені захотілося робити пару нерозлучників. А ще пізніше виник образ, як вони йдуть по колу. А коло — це найпотужніший символ наш, це вічність, нескінченість, сонце, довершеність. А танцююча жінка по колу — це життя, це рух. І взагалі — жінка — центр Всесвіту.

Про обмін світлом

Витвір Сергія Денисенка

Сергій ДенисенкоСергій Денисенко, кераміст, Васильків:

Моя робота називається «Танок зірок». В мене є цілий цикл, який присвячений світлу. Зміст такий, що людська душа, це та ж сама зоря. А зоря — це та ж сама душа людська. Людина влаштована так, що її душа народжується світлою. І від неї залежить, скільки вона візьме в своєму житті світла. От я зараз знаходжуся в Музеї Гончара і мені пішла навіть не одна крапля, а цілий потік світла. От підійшла до мене людина, їй сподобались роботи, до мене пішла краплина цього світла, і від мене також пішла краплина, бо їй це сподобалося. І я це усвідомлюю, що вона бере світло і віддає.

Світло може йти будь-якими каналами, через добру розмову, через посмішку, через рукостискання, через прекрасну роботу. І від людини залежить, скільки вона візьме в свою душу. В кожної людини є світла частина і темна. Скільки людина візьме світла, настільки її душа буде світлою і їй буде легше переборювати спокуси темряви і боротися з нею. І це філософія цієї роботи.

Записували Богдан Гдаль та Катерина Качур, Рукотвори

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити