16 Вер 2009 10:45 Огляди

“На здоровье кушай” по-гуцульськи

“На здоровье кушай” по-гуцульськи

Народними гуляннями без «моцної гуцульської горілки та бануша з бринзою і шкварками» (як мальовничо було проголошено зі сцени), але з типовими атрибутами базарного дня – шашликом, пивом-квасом-горілою… Так 29 серпня розпочався й тривав два дні Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці.

Що вразило?

По-перше, на дійстві зварили найбільшу в Україні кулешу (140 літрів), що офіційно зафіксували представники книги рекордів України.

По-друге, вперше за останні 30 років вниз за течією річки Черемош сплавляли гуцульську дарабу – колоди, зчеплені докупи. Колись саме так місцеві мешканці використовували течію річки для переправи зрубаних дерев. Як і кожна з подій у господарському житті гуцулів (згадаймо лише вихід на полонину), колись сплав супроводжувався своїми ритуалами і традиціями. Це було велике свято!

Також порадував вижничан і майданчик виробів народних майстрів позаду малої сцени у центрі містечка. Тут можна було побачити авторські глиняні вироби, зокрема свищики, вишиті рушники й сорочки, вироби з глини, намиста, різьблені вироби з дерева і навіть ковані витвори.

гуцули

Що розчарувало?

Ніякої автентичної кухні, жодних відомих далеко за межами України гуцульських страв. Пригадується, що навіть на «Обнова-фесті» у Чернівцях можна було зовсім недорого посмакувати чудовим банушем зі шкварками!

Таке враження, що свято провели офіційно в данину старій-добрій радянській традиції, а не щиро для людей. Мовляв, ми фестиваль організували, колективи привезли, їх поселили-нагодували, через газету поінформували громадськість – чого ще хочете?

Та й відвідувачів небагато було. Якщо порахувати 1600 учасників з різних регіонів України, Румунії, Росії, групи підтримки делегацій, офіційних осіб, пресу – то першого дня на фестиваль майже ніхто не прийшов навіть з-поміж вижничан.

А щодо самого сплаву дараби, то попри весь символізм цієї події, він тривав недовго. За 500 метрів дарабу вже чекали рятувальники, які її «зловили», причепили на трос й безпечно «евакуювали» «пасажирів». І не дивно, адже дарабою сплавляли найвищих місцевих чиновників, які перед тим урочисто файно перехилили по кілька чарок горілки.

Сплав дараби місцевими

Сплав місцевих можновладців дарабою

А на стадіоні, де була велика сцена і де відбувалися головне дійство, усе, що продавалося, було «made in China». Ну як стосуються гуцульського фестивалю китайські дитячі іграшки у вигляді різних пістолетів, машинок, ляльок, танчиків чи глиняні штамповані горщики з російськомовними написами «на здоровье кушай»?

Уявіть собі – вздовж двох з чотирьох боків стадіону були розташовані торговельні намети й у кожному з них продавався китайський непотріб дуже низької якості за завищеними у кілька разів цінами. Фестиваль, відповідно, став більше схожим на такий собі локальний ярмарок.

Міжнародний гуцульський фестиваль відбувається щорічно на території Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, гуцульських регіонів України. Наступне 19-те гуцульське гуляння прийматиме Косів. Організатори обіцяють зробити його масштабнішим, аніж цього року.


Микола Костинян, для Рукотворів
Світлини автора, світлина кулеші – Мирослави Акентьєвої