Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

«На здоровье кушай» по-гуцульськи

«На здоровье кушай» по-гуцульськи

Народними гуляннями без «моцної гуцульської горілки та бануша з бринзою і шкварками» (як мальовничо було проголошено зі сцени), але з типовими атрибутами базарного дня — шашликом, пивом-квасом-горілою… Так 29 серпня розпочався й тривав два дні Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці.

Що вразило?

По-перше, на дійстві зварили найбільшу в Україні кулешу (140 літрів), що офіційно зафіксували представники книги рекордів України.

По-друге, вперше за останні 30 років вниз за течією річки Черемош сплавляли гуцульську дарабу – колоди, зчеплені докупи. Колись саме так місцеві мешканці використовували течію річки для переправи зрубаних дерев. Як і кожна з подій у господарському житті гуцулів (згадаймо лише вихід на полонину), колись сплав супроводжувався своїми ритуалами і традиціями. Це було велике свято!

Також порадував вижничан і майданчик виробів народних майстрів позаду малої сцени у центрі містечка. Тут можна було побачити авторські глиняні вироби, зокрема свищики, вишиті рушники й сорочки, вироби з глини, намиста, різьблені вироби з дерева і навіть ковані витвори.

гуцули

Що розчарувало?

Ніякої автентичної кухні, жодних відомих далеко за межами України гуцульських страв. Пригадується, що навіть на «Обнова-фесті» у Чернівцях можна було зовсім недорого посмакувати чудовим банушем зі шкварками!

Таке враження, що свято провели офіційно в данину старій-добрій радянській традиції, а не щиро для людей. Мовляв, ми фестиваль організували, колективи привезли, їх поселили-нагодували, через газету поінформували громадськість – чого ще хочете?

Та й відвідувачів небагато було. Якщо порахувати 1600 учасників з різних регіонів України, Румунії, Росії, групи підтримки делегацій, офіційних осіб, пресу – то першого дня на фестиваль майже ніхто не прийшов навіть з-поміж вижничан.

А щодо самого сплаву дараби, то попри весь символізм цієї події, він тривав недовго. За 500 метрів дарабу вже чекали рятувальники, які її «зловили», причепили на трос й безпечно «евакуювали» «пасажирів». І не дивно, адже дарабою сплавляли найвищих місцевих чиновників, які перед тим урочисто файно перехилили по кілька чарок горілки.

Сплав дараби місцевими

Сплав місцевих можновладців дарабою

А на стадіоні, де була велика сцена і де відбувалися головне дійство, усе, що продавалося, було «made in China». Ну як стосуються гуцульського фестивалю китайські дитячі іграшки у вигляді різних пістолетів, машинок, ляльок, танчиків чи глиняні штамповані горщики з російськомовними написами «на здоровье кушай»?

Уявіть собі – вздовж двох з чотирьох боків стадіону були розташовані торговельні намети й у кожному з них продавався китайський непотріб дуже низької якості за завищеними у кілька разів цінами. Фестиваль, відповідно, став більше схожим на такий собі локальний ярмарок.

Міжнародний гуцульський фестиваль відбувається щорічно на території Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, гуцульських регіонів України. Наступне 19-те гуцульське гуляння прийматиме Косів. Організатори обіцяють зробити його масштабнішим, аніж цього року.


Микола Костинян, для Рукотворів
Світлини автора, світлина кулеші — Мирослави Акентьєвої

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Є один відгук

  1. Ми українці Мурманської Півночі Росії (за вийнятком мене самої) на такому фестивалі були вперше. Дуже важливо, що наші люди, тобто члени нашої Громади «Лелеки» побачили на власні очі, який то гостинні люди на заході Укаїни та і сам фестиваль — це народно-етнографічна стифія, парад українських сорочок, інших вишиванок, а оті скрипалі...! А цимбалісти..! ТОчудо неперевершене. Дякуємо господарям фестивалю за запршення та зичимо Божих ласк.

    На фото — делегація Мурманщини з міністром культури України паном Василем Вовкуном.

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити