“Колись мій знайомий поїхав у Францію…”, – каже народний майстер з писанкарства Ярослав Осадца. Там люди поскаржились йому, що їхні виноградники потерпають від посухи. І він жартома порадив їм намалювати писати з грабельками, аби прикликати дощ. Люди погодились та попросили його показати, як виглядає писанка. Той і навчив.
А коли повернувся з Франції, то за якийсь час отримав письмову звістку звідти. Французи його благали допомогти зупинити дощ, бо заливає виноградники. Тоді він порадив їм намалювати писанки із сонцем.
За словами пана Осадци, кожен значок на давніх писанках має своє значення.
– Усі слов’яни з давніх-давен писали писанки, – каже Ярослав Осадца. – Простих зображень, які б нічого не символізували, немає. Ось, наприклад богиня-берегиня – космічний знак, вужик – захист від мишей, крапочки вказують на те, що божество живе.
Крапельки червоного кольору, за словами пана Осадци, символізують кров, зелені – життя рослин. Загалом символіка не всіх писанок зараз добре зрозуміла. І часто міркування розходяться, каже чоловік.
– Найдавнішою писанкою вважають трипільську, – продовжує він. – Саме на ній і зображені богиня-берегиня, гребінь півня, вужик, колосок, сосна. Таку писанку й досі розписують без змін.
Як же ж правильно розписувати писанку і які таємниці несе за собою кожен символ, дізнатись тепер може кожен охочий. Адже поділитися сокровенним знанням майстри пропонують чи не з усіма тернополянами.
Для початку вони організували майстер-клас для керівників творчих гуртків на базі обласного центру еколого-натуралістичної творчості. А ті, у свою чергу, навчатимуть учнів та всіх охочих майже до самого Великодня.
– За технікою виконання писанки поділяють на “крапанки” – яйця, вкриті кольоровими плямами на фоні іншого кольору, власне писанки – розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами, – продовжує розповідати Ярослав Осадца, розписуючи при цьому яйце папуги, що ледь проглядається з-поміж пальців. – Є й “мальованки” – яйця, розмальовані пензлем, “крашанки” – забарвлені лише одним тоном і “дряпанки” – викарбуваним малюнком на шкарлупі.
Розписують, як каже майстер, великоднє яйце писачком. Він буває шпильковий і лійковий. За словами чоловіка, якщо на писачку є шпилька (булавка – прим. ред.), то лінії виходять краплеподібні. Строгіші лінії виходять, якщо малювати писачком з лійкоподібним кінцем.
– Що ж до орнаментів на писанках, то найстарішими є геометричні – трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо, – каже пан Осадца. – Писанки у кожному куточку України відрізняються і кольорами, і орнаментами. Тож трактуючи однозначно символи на яйці, можна й помилитись.
Але найголовніше, за словами пана Осадци, – розписувати яйце лише у доброму настрої.
– Яйце, кажуть, має здатність вбирати енергію, – говорить майстер. – Тож перед тим, як починати роботу, потрібно заспокоїтись, не нервуватися. Можна й помолитися. Адже з давніх-давен писанки дарували. Тож і передана енергія має бути доброю.
Дізнатися про дати проведення наступних майстер-класів та записатися на них можна за тел. 25-05-46.