Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Хотілося б, щоб Україна нас підтримувала — українці Щецина

Хотілося б, щоб Україна нас підтримувала — українці Щецина

"Нам вдалося зробити так, що тутешні українці своє походження презентують відкрито і це може в якийсь спосіб стримує процеси асиміляції. Якби ми поводили себе, як білоруси, то сьогодні нас тут, як і їх, вже не було б... Після завершення воєнних дій в Україні, українська влада повинна на той напрямок також поставити і розбудовувати відносити зі своєю діаспорою в різних країнах, бо то є першочергова підтримка України у світі» - говорить голова Щецинського відділення Об'єднання українців Польщі Іван Сирник.

У північно-західному місті Польщі — Щецині День Незалежності України відзначили щорічним Фестивалем національних меншин «Зустрічі культур», що цього року випав якраз на українське державне свято 23-24 серпня. Фестиваль провели вже вшосте. Концертні виступи відбулися над берегом річки Одри на території головного туристичного об’єкту міста — Замку князів Поморських. Ініціатором фестивалю свого часу виступило Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі.

До слова, недільний ранок 24 серпня тутешні українці розпочали урочистою службою у церкві, розгортанням п'ятиметрового державного прапора та гімном України, а продовжили святкування вечірнім концертом в рамках зазначеного Фестивалю.

Українці у Щецині

Українці у Щецині

Українці у Щецині

Українці у Щецині

Українці у Щецині

Мета організаторів Фестивалю національних меншин – наблизити місцевим мешканцям культурне багатство національних та етнічних меншин, які проживають у Західнопоморському воєводстві, адміністративним центром якого і є місто Щецин, розташоване всього за 16 кілометрів від польсько-німецького кордону.

Цього року музичне надбання місцевих нацменшин — євреїв, ромів, українців, греків та німців — на Фестивалі представляли артисти та гурти з України, Німеччини, Бельгії, Італії та Польщі. Зокрема, ансамбль зі Щецина SOMNAKUNO DROM презентував ромський фольклор; міжнародний ансамбль з Гданська SLOWIANSKA DUSZA виконував пісні польською, українською, білоруською та російською мовами; ансамбль ZORBA з польського міста Валбжих (південно-західна Польща) презентував грецьку сучасну і народну музику; квартет з Берліна KLEZMER CHIDESCH познайомив з клезмерською* музикою, а ансамбль шарманщиків* з Німеччини та Бельгії дивували грою на так званих вуличних органах — шарманках; хор зі Щецина MAGNOLIA виконав пісні різних народів a cappella. Також до Щецина приїхав фольклорний ансамбль українських емігрантів з Мілану «РОЗМАЙ», дитячий фольклорний ансамбль з Коломиї «CТРУМОЧОК ПОКУТТЯ» та родинний ансамбль з Сімферополя VIA FAMILY.

*Шарманка — невеликий механічний пристрій, на зразок оргАну, для створення музичних творів. Винайдена італійцем Барб'єрі. Докладніше про інструмент на Вікіпедії.

*Клезмер — жанр єврейської музичної творчості, народжений у 14-15 століттях. Етимологія слова клейзмер: клей з івриту — інструмент, земер — голос.

Замок князів Поморських

Фестиваль національних культур у Щецині

Роми у Щецині

SOMNAKUNO DROM — ансамбль зі Щецина презентував ромський фольклор

Фестиваль національних культур у Щецині

Фестиваль національних культур у Щецині

Ансамбль шарманщиків* з Німеччини та Бельгії

Фестиваль національних культур у Щецині

Фестиваль національних культур у Щецині

Хор Seniora MAGNOLIA зі Щецина

Фестиваль національних культур у Щецині

Фестиваль національних культур у Щецині

«Cтрумочок Покуття» — дитячий фольклорний ансамбль з Коломиї, Україна


Фестиваль національних культур у Щецині

VIA FAMILY — родинний ансамбль із Сімферополя, Україна

Фестиваль національних культур у Щецині

Фестиваль національних культур у Щецині

Фестиваль національних культур у Щецині

Поруч зі Щецинським відділенням Об’єднання українців у Польщі, у списку організаторів фестивалю заявлені також Замок князів поморських та Рада національних та етнічних меншин у Щецині. Заснування останньої ініціювали також українці.

«У грудні 2008 року ми зібрали всі національні меншини, які були готові співпрацювати з нами й запропонували об'єднатися в одну структуру, добровільну, нереєстровану, щоб нам було легше разом працювати і висловлювати свою думку» — згадує голова Щецинського відділу Об'єднання українців у Польщі Іван Сирник.

Іван Сирник, голова Щецинського відділу Об'єднання українців Польщі

Іван Сирник, голова Щецинського відділу Об'єднання українців Польщі

За статутом, заснували Раду національних меншин литовці, греки, німці, євреї і українці у 2009 році. Три роки тому до організації приєдналися роми, а тепер планують ще й вірмени. Хоча, за словами пана Івана, деякі нацменшини, що увійшли до організації, не є визнаними у Польщі. Скажімо, грекам для отримання офіційного статусу національної меншини доведеться чекати ще 40 років, бо від їхнього прибуття на терени Польщі минуло трохи більше як півстоліття, а за законом необхідно не менше ста років безперервного компактного проживання на території певної держави, аби отримати всі привілеї та права національних меншин.

«Наша ідея була така, щоб також допомогти іншим національним меншинам, — каже голова української громади Іван Сирник. — Передовсім брали до уваги греків і литовців. Німці, євреї не мають проблем, бо кожна з них має фінансування і допомогу з боку держави — Польщі чи, скажімо, Німеччини. А литовці не мають своєї розбудованої структури, тобто мають організацію, але в них немає де зустрічатися. Невизнані греки не мають жодної підтримки. Отже то були дві нацменшини, на які ми звернули увагу. Тим більше, що з греками і литовцями ми завжди дружили. Вони були завжди поблизу нас і я хотів їм в якийсь спосіб допомогти. Сьогодні наш український дім є також домом для інших нацменшин, зокрема для греків і литовців. Вони тут зустрічаються, безкоштовно проводять мовні навчання дітей та свої інші державні заходи».

Фестиваль національних культур у Щецині

ZORBA — ансамбль з польського міста Валбжих (південно-західна Польща) презентував грецьку сучасну і народну музику

За офіційними даними, у Польщі проживає дев'ять національних меншин (білоруси, чехи, литовці, німці, вірмени, росіяни, словаки, українці та євреї) та чотири етнічних (караїми, лемки, роми та татари), а на північному заході Польщі мешкає ще й західнослов'янський народ — кашуби. Однак за спостереженнями пана Івана Сирника, з роками нацменшини втрачають свою ідентичність та міць, незворотні процеси асиміляції даються взнаки.

«Колись були у нас білоруси, хоча зараз у Щецині тільки поодинокі лишилися. Тут вони вже не мають своєї структури, хіба може в Гданську. Вони просто асимілювали і їхні структури перестали працювати. Місцеві литовці вимирають, мови своєї не знають, хіба одна-дві особи. В німецькій меншині діти знають мову, хоча б з того, що в загальноосвітніх школах вивчають німецьку не як мову нацменшини, а як мову для обов'язкового вивчення, так само, як англійську. І тут вже немає потреби додатково фінансувати навчання німецької мови. І та сама проблема вимирання постає у євреїв. Бо євреїв з року в рік також стає менше. Їхня структура офіційно нараховує всього 50-60 людей і то вже є дуже мало. Молоді там не видно.

Фестиваль національних культур у Щецині

KLEZMER CHIDESCH — квартет з Берліна (Німеччина) грав клезмерську* музику

Фестиваль національних культур у Щецині

Нам вдалося зробити так, що тут українці своє походження презентують відкрито і це може в якийсь спосіб стримує процеси асиміляції. Якби ми поводили себе, як білоруси, то сьогодні нас тут, як і їх, вже не було б» — резюмує голова Щецинського об'єднання українців.

В Західнопоморському воєводстві українська нацменшина є найбільшою. Багато також німців та ромів. Хоча дізнатися точну кількість людей, приналежних до тої чи іншої нацспільноти важко, не всі охоче визнають своє походження.

«Думаю, німецька нацменшина на другому місці за кількістю, але також багато ромів. Хоча чимало себе не показують. Скажемо щиро, не кожен українець хоче признаватися, що він українець. Якщо під час операції „Вісла“ у 1947 році нас виселили 150 тисяч, то сьогодні нас має бути півмільйона в Польщі, хоча українцями себе офіційно записали тільки 60 тисяч. Як насправді порахувати нацменшини, це не є проста справа. Бо коли ти стаєш публічною особою чи демонструєш свою національність, то з тим завжди виникають різні проблеми, чи на роботі чи сусідські справи. І не кожен згоден, щоб показувати себе».

Фестиваль національних меншин у Щецині

У самому Щецині мешкає до тисячі українців. Мають розбудований Центр української культури, свою церкву, проводять навчання дітей української мови. Протягом року разом відзначають українські свята та організовують фестивалі. Все роблять за кошти міста Щецин, воєводства чи польської держави. Українська влада до їхніх ініціатив поки не долучалася.

«Україна не дає жодних коштів на підтримку нацменшини. Навпаки, навіть не визнають їх, не бачать їхніх потреб в Польщі. Київ бачить нацменшину тільки в США та Канаді, де є долари, — із сумом говорить голова української спільноти у польському Щецині Іван Сирник. — А тут тих місцевих, які найближче до України, ніхто не бачить. Та й тенденцій таких немає, щоб почати бачити чи взагалі їх визнати. Хоч би той приклад зі „статусом закордонного українця“, коли були спроби реєстрації, щоб дістати таке звання. Важко сказати, скільки людей дістало такий статус. Той процес був пригальмований.

А що робить влада Польщі? По цілому світі, в тому числі в Україні, без проблем видають карту поляка. Що їм дає карта поляка — приїжджають до Польщі, мають опіку медичну, мають право працювати в Польщі. І ніяких проблем немає, щоб показати число своїх людей за кордоном. І нам повинно хотітися вчитися в них. Та карточка закордонного українця нам, по правді, нічого не дає, бо я можу і так їхати в Україну, але з іншого боку, це дає щось іншого, дає таку гордість — от держава захищає твої права, держава журить за тебе, держава знає про тебе.

Фестиваль національних меншин

DSC_2056

На території Замку князів Поморських, Щецин

До прикладу, в нашій громаді тут, у Щецині, ми навчаємо дітей національних меншин, тобто дітей етнічно народжених в Польщі, етнічних українців, але до того ведемо також навчання дітей, які приїхали до нас з України, дітей заробітчан. І це вже не за польські кошти, бо то повинна забезпечити Україна, ані за кошт влади міста, тільки за власні кошти і то постає як наша авторська робота. Інше — ми підтримуємо дітей з України (влітку цього року до Щецина на відпочинок приїхало майже 120 дітей з Дніпропетровщини та Коломиї — авт.), але я не бачу такого проекту з боку України, щоби щось робилося для дітей з діаспори.

Хотілося б, щоб Україна побачила таку потребу. Україна мусить піти в тому напрямку, щоб відкрити проекти для дітей польських. Той контакт і обмін між дітьми українськими і польськими мусить бути, бо це наше майбутнє, вони будуватимуть і Європу і спільні відносити між державами. Після завершення воєнних дій в Україні, українська влада повинна на той напрямок також поставити і розбудовувати відносити зі своєю діаспорою в різних країнах, бо то є першочергова підтримка України у світі».

Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі

Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі

Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі

Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі

Як у Щецині проводять Дні української культури, читайте та дивіться у матеріалі за травень 2014 року: http://rukotvory.com.ua/info/asymiljacija-nezvorotnja

Катерина Качур зі Щецина, Рукотвори

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Є один відгук

  1. Павло коментує:

    Файна стаття — прочитав із задоволенням... Іноді відчуття таке, що в Щецині живуть навіть більш українці, аніж у самій Україні. Свого часу подорожував бакато Україною, був майже всюди. Але такого патріотизму, такої підтримки української культури як в Щецині — не бачив ніде (особисті враження).

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити