12 Вер 2012 19:41 Огляди

Фотоемоції з передосіннього Пирогова

Фотоемоції з передосіннього Пирогова

Що змушує щоразу повертатися на традиційний ярмарок, зокрема й на той, що в Музеї народної архітектури? Не музейні експонати і не нововведення організаторів. Коли часто буваєш у якійсь місцині, то з часом весь антураж стає просто тлом. Його не помічаєш, він не так заряджає, як вперше.


А ваблять до себе знову і знову люди. Постійно нові, з блиском в очах. Ті, хто постійно шукає довкола щось нове, вміє відчути особливі струни у просторі, а потім переносить це на площину, поверхню, шматок деревини чи глини. Це ті, кого хочеться побачити і ще раз подякувати за теплий кухлик, за виплетеного з соломи ангела чи за вирізьблену птаху. Та й просто побути поряд.




Живе мистецтво те, яке постійно у сьогоденні, те, яке ще може й не назвали традиційним, але в ньому є настрій рідного і світлого, воно завжди вабить. А в цьому дописі ті кілька доторків об’єктивом, які можливо вас підштовхнуть прислухатися до тієї краси і сили, яка вирує довкола.

Богдан Гдаль, Катерина Качур, “Рукотвори”