Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

На фестивалi у Вільнюсі співали одночасно 14 тисяч хористів (ФОТО, ВІДЕО)

На фестивалi у Вільнюсі співали одночасно 14 тисяч хористів (ФОТО, ВІДЕО)
14 липня 2014 02:06

Якби не побачила — не повірила б, що в унісон разом можуть співати понад 14 тисяч хористів різного віку з 400 колективів, чи одночасно танцювати більше 8 тисяч виконавців, або ж по парку гуляти більше 4 тисяч людей, вбраних у повні строї традиційного одягу. А ще ж понад сотня тисяч простих відвідувачів та любителів фольклору й литовської народної культури. І це тільки статистичні дані, а якщо до них додати незліченну кількість посмішок, піднесених емоцій, сліз щастя та радості, то тільки уявіть, що то за дійство і з яким потужним зарядом позитивної енергії воно відбувається.

І так щочотири роки в історичній частині столиці Литви — Вільнюсі відзначають Свято литовської пісні під промовистою назвою «Тут — мій дім». До того ж, цього року це свято ювілейне — відзначили 90-ліття з дня проведення першого Свята пісні у 1924 році. Тоді це свято називалося День пісень і проводилося не у Вільнюсі, а в портовому місті і колишній столиці Каунасі, за 100 кілометрів на північний захід від Вільнюса.

Kaunas

Окрім Свята пісні, на початку липня у Вільнюсі паралельно проходив ще один великий міжнародний фольклорний фестиваль “Балтика”, в якому взяли участь фольклорні колективи з Литви, України, Угорщини, Хорватії, Грузії, Естонії та Латвії. Україну на фестивалі представляв фольклорний гурт «Серпанок» факультету мистецтв Педагогічного університету міста Суми.

СерпанокСерпанокСерпанок

Досить знаково, що з учасниками «Серпанку» (ще до того, як дізналися про їхню участь у литовському фестивалі) ми випадково перетнулися саме біля пам'ятної таблички Тарасу Шевченку, розташованій на одній з вуличних стін Вільнюського університету. Меморіальна дошка встановлена на згадку про те, що в цьому місті з 1829 по 1831 рік мешкав український великий поет. Наші пророки за нами спостерігають?! 🙂

СерпанокСерпанок

Що ж до литовського фольклорного пісенного свята, то цього року воно тривало з 28 червня по 6 липня на всіх центральних майданчиках, парках та стадіонах Вільнюса. На свято з'їхалися не тільки фольклорні колективи та гості з усієї Литви, а й литовська діаспора, що мешкає за кордоном — в Канаді, США, Бразилії, Аргентині, Уругваї, Великобританії, Швеції, Німеччині, Австрії, Латвії, Росії, Польщі та навіть з України.

Видиво-огляд Свята литовської пісні — 2014

У перші фестивальні дні ярмаркові та сценічні майданчики відвідала президент Литви Даля Грибаускайте, аби переконатися, що організація свята не вибивається з попередньо погодженого плану. Якраз в цей час українська делегація з Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» також перебувала з експедиційним візитом на святі. За волею долі, з пані Президентом нам вдалося коротко, але змістовно поспілкуватися (а як саме, дивіться і слухайте у видиві нижче) 🙂

Даля Грибаускайте

Якщо коротко перелічити, то програма свята складалася з таких основних частин: День фольклору, присвячений традиційному костюму, обрядам та народній культурі, Вечір ансамблів, представлений в театралізованій та стилізованій видовищно-концертній формі, День танцю, основу якого склали танцювальні композиції професійних хореографів, під час яких інтерпретувалися литовські звичаї та символи. Програма свята також доповнювалася великою виставкою народного мистецтва, парадом і концертами духових інструментів й національного інструменту — канклес, спектаклями аматорських театрів, заходів за участі професійних діячів мистецтв, масштабною та яскравою ходою учасників фестивалів. Свято завершилося Днем пісні, який зібрав в один величезний хор тисячі співаків.

До речі, а ось зверніть увагу на філософію назви пісенного фестивалю «Тут мій дім» (взято з програмного буклету) — ці прості слова й закладена в них думка прекрасно виховують патріотичні почуття до рідної землі й Батьківщини:

«Я — звідси.
Тут — мій дім, моя сім'я, моє затишне вогнище, мій прихисток, де я почув і вимовив перше слово...
І моя земля, моє небо, мої ріки й озера, хай і невисокі, але — гори, мої дерева, мої птахи і їхнє сутартіне*.
Тут зводили городища мої одноплемінники, тут жили мої батьки і прабатьки, тут живуть мої близькі.
Тут зріє мій хліб, і все насичене прекрасними піснями, казками і переказами, розквічено узорами тканин, всіяно сонцями хрестів.
Моє серце тут співає.
Тут — зосередження мого світу.
Я — звідси. Тут — мій дім. Наш Дім. Наша Батьківщина».

*Сутартіне — давні багатоголосні литовські пісні поліфонічного складу, в основному трудові, сімейно побутові.

А тепер про Свято пісні по порядку, аби мати змогу уявити всю масштабність та послідовність цього прибалтійського фольклорного дійства.

2 липня

Початок свята

Почалося свято зведенням ярмаркового містечка та вечірнім концертом під назвою «Дім пісні» в центрі Вільнюса на Кафедральній площі. Приїхали сотні майстрів зі своїм крамом з різних регіонів Литви, зійшлися десятки тисяч литовців та гостей міста. Слова пісень, що лунали на вечірньому концерті, транслювалися на великому екрані обабіч сцени, аби всі присутні мали змогу співати разом з виконавцями.

Ярмарок

ВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюс

Вечірня сцена

ВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюсВільнюс

3 липня

Дитяче містечко традиційних ремесел

Наступного дня біля Палацу Великих Князів Литовських у центрі міста відкрили дитяче містечко традиційних ремесел. Там майстер-класи проводили не тільки відомі майстри, а й талановиті діти. Дорослі умільці не тільки ділилися секретами ремісничої справи, а й охоче розповідали, зокрема, про традицію народної іграшки.

— У мене є багато реплік іграшок, знайдених в розкопках. Такої ж форми іграшка знайдена прямо тут під час розкопок, коли реставрували палац. А ось ця іграшка походить з Італії та Франції, — ділиться історіями майстер-іграшкар.

ВільнюсЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

Виставка традиційного мистецтва Литви

Ніщо так докладно не розкаже про народ, як мистецькі твори народних майстрів. В них втілюється і дух традиції, успадкований від предків, і сучасні прояви, що відображують сутність сьогодення. Тому цього дня в Музеї прикладного мистецтва відкрилася виставка литовського народного мистецтва за участі півтисячі майстрів, які представили майже півтори тисячі експонатів, створених за останні п'ять років у різних сферах традиційного мистецтва. Були представлені образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура), прикладне мистецтво (тканини, стрічки, кераміка, ковальська справа, ювелірні прикраси, вироби з дерева, тощо), обрядові мистецькі твори («верби», розписані яйця, маски, павуки (або солом'яні «сади»)). Експонати відбирали на регіональних виставках як такі, що художньо найбільше відображують традиції народу.

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

Вечір ансамблів

А завершився другий день вечірнім театралізованим концертом ансамблів в Нагорному парку. За сценарієм це була ніби мандрівка по всіх етнографічних регіонах Литви — Аукштайтії, Дзукії, Сувалькії, Жямайтії, Клайпедському краю. Кожному регіону була присвячена окрема частина концерту. Три тисячі учасників — ансамблі пісні й танцю, оркестри народних інструментів, народні капели — створили дивовижне видовище, що відображало самобутність і різноманітність литовської культури в піснях, діалектах, костюмах, музичних інструментах, танцях й іграх. Мушу зізнатися, в ті миті довелося пережити своєрідний культурний шок, бо подібне фольклорне видовище за участі такої кількості учасників ми побачили вперше!

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

4 липня

День фольклору в Бернардинському саду й на території замків

Наступного дня литовці не здавалися й продовжували дивувати й вражати нас далі. На День фольклору прибуло понад чотири тисячі учасників, вбраних в різноманітні строї литовського традиційного одягу: фольклорні ансамблі, співаки, музиканти, оповідачі, майстри народних мистецтв і ремесел, знавці традиційних страв, обрядів, народної медицини — всі ці люди зібралися разом в Бернардинському саду і біля підніжжя гори Гедімінаса, де влаштували концерти, бесіди, демонстрації мистецтв, обрядів та ігор.

Фольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор ЛитвиФольклор Литви

Концерт в костелі Св. Іоаннів

Під вечір на території Вільнюського університету в костелі Святих Іоаннів відбувся концерт музики, яку виконали на давньому литовському інструменті — канклес (схожий на наші гуслі). Звучання акордів понад 800 виконавців з різних міст і містечок Литви — вчителів та учнів, які виступали з традиційними і концертними канклес, дозволяли зрозуміти унікальну природу цього інструмента й особливості сучасної гри на ньому.

КанклесКанклесКанклесКанклесКанклесКанклес

Демонстрація колекції костюмів балтійських племен

Литовці, жемайти, аукштайти, курши, ятвяги, земгали і сели — давні балтійські племена, побут яких їхні нащадки дослідили і на основі даних археологічних досліджень, історичних джерел й іконографії Європи створили колекцію балтійського костюму І-IV століть. Вечірній театралізований показ колекції у дворі Палацу Великих Князів Литовських продемонстрував манеру носіння костюму в залізну добу, в епоху Давнього Риму, вікінгів і Середньовіччя.

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

День танцю «Содауто» на стадіоні Литовського едукологічного університету

Перебачишви всі попередні дні ми, в принципі, вже були готові до сприйняття цього вечірнього дійства за участі понад восьми тисяч танцюристів різного віку з Литви та з-за кордону. Ідея Дня танцю — “з'єднати свято з етнічними символами, які виражають розуміння сенсу життя, сім'ї як основи держави; через призму життя однієї литовської сім'ї поглянути на сучасне своєї країни, буття всього народу. В литовському фольклорі життя людини і світобудови нерідко пов'язують із садом — його необхідно саджати, за ним необхідно доглядати. Такого ж відношення вимагають сім'я, дім, тому для розкриття цієї теми для Дня танцю вибрали назву «Содауто», що походить від слова «сад»”.

За сценарієм дійства, “діти разом з найстаршим поколінням водили хороводи, молодь гралася в танці нових почуттів, а середнє покоління створювало сім'ю, будувало дім і виховувало своїх дітей, а у важкий час — захищало своє домашнє вогнище”.

6 липня

Хода учасників Свята пісні

Хода учасників фестивалю продовжує попередню традицію процесій правителів, духовенства, ремісничих цехів. Це одне з найяскравіших, найзахоплюючих і життєутверджуючих заходів пісенного свята. За традицією ця співаюча, танцююча, всілякодіюча, вигукуюча, жестикулююча жива річка людей з різних регіонів Литви та з-за кордону весело прогула головною артерією столиці — проспектом Гедімінаса — від Кафедральної площі до парку Вінгіса. Споглядаючи за цим бурхливим дійством, виникало почуття гордості за литовську націю і за їхнє вміння любити себе, своє і один одного.

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

Аби тільки ви чули, як місцеві литовці в ході процесії вітали свою діаспору, що приїхала до них на свято з різних країн світу і так само взяли участь у святковому параді! Закордонні литовці дещо по-іншому виглядали, дехто з них мав темнішу шкіру й не зовсім притаманний литовським традиціям костюм, але за це їх не сварили, а навпаки, всіляко підтримували і вигукували слова вітання та любові!

США

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

Латвія

ЛитваЛитва

Канада

Литва

Уругвай

ЛитваЛитва

Швеція

ЛитваЛитва

Україна

ЛитваЛитва

День пісні «Тут — наш дім»

А кульмінацією святкового параду і завершальним акордом Свята пісні став концерт 14 тисяч хористів різного віку з 400 колективів під супроводом оркестрів духових інструментів. У парку Вінгіс прозвучали найкращі пісні всіх часів у багатотисячному хоровому виконанні — від класичних до сучасних співзвуч і ритмів, давні литовські пісні, адаптовані відповідно до класичних канонів та твори a cappella. Це свято стало підсумком досягнень народного хорового мистецтва за попередні чотири-п'ять років, на яке з'їхалися найкращі хорові колективи, що перемогли в регіональних конкурсах. Хористам підспівували і глядачі. Разом вони співали пісні, “які всім дорогі і з якими вони виросли — тут, де їхній дім”.

ЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваLytvaLytvaLytvaЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитваЛитва

З історії

Початок традиції Свята пісні пов'язано з західноєвропейськими культурними процесами середини ХІХ століття. В Литві це явище сформувалося дещо пізніше внаслідок окупації царською Росією, заборони на литовський друк, знищення вогнищ науки і культури (був закритий навіть Вільнюський університет), придушення руху національного і громадянського спротиву. В кінці ХІХ століття Свята пісні проводилися в Малій Литві — на горі Рамбінас.

Після відновлення й утвердження незалежності Литовської держави в 1924 році в Каунасі було проведене перше Велике свято пісні, яке зібрало три тисячі учасників і десять тисяч глядачів. Литовські Свята пісні в США і Канаді регулярно стали проводитися з 1956 року. Подібного масштабу концерти проводилися також і в сибірських засланнях, і в лагерях для біженців.

Третє свято пісні ЛатвССР. Рига, Латвія, 1955

Третє свято пісні ЛатвССР. Рига, Латвія, 1955. ФОТО: Вікіпедія


Литва

Свято пісні — 1986. Шяуляй, Литва. ФОТО: Вікіпедія

Після відновлення незалежності Литви 1990 року відбулося ХІІІ національне Свято пісні. З тих пір захід проводить кожні чотири роки на початку липня.

В 1994 році вперше на Святі пісні взяли участь литовські колективи з усього світу. В 2009 році, коли відзначалося Тисячоліття першої згадки імені Литви, було проведене Свято пісні «Сутартине віків». В ньому взяли участь 1567 колективів, біля 41 тисячі виконавців, з них 25 тисяч дітей і старшокласників, біля тисячі литовців з 16 країн світу.

За 90 років свято виросло у вражаючий культурний рух, в рамках якого було проведено 18 грандіозних заходів.

Традиція масштабних пісенних й танцювальних свят поширена не тільки у Литві, а й також у Латвії та Естонії. Балтійське свято пісні й танцю включена ЮНЕСКО в Репрезентативний список нематеріальної спадщини людства.

25-е Свято пісні в Естонії. Таллін, 2009

25-е Ювілейне свято пісні в Естонії. Таллін, 2009. ФОТО: Вікіпедія

Катерина Качур (текст, фото), Петро Гончар (фото), Володимир Хоменко (відео), Медіа-центр НЦНК “Музей Івана Гончара”

Матеріал підготовлений в рамках експедиційної поїздки у Литву працівників та волонтерів НЦНК “Музей Івана Гончара” за підтримки Ігоря Дідківського. Особлива подяка Валерію та Оксані Афанасьєвим за організацію комфортного переїзду.

«Рукотвори»

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

2 відгуків

  1. Марія says:

    Щиро дякую за чудову інформацію і красиві фото про фестиваль.

  2. Марія says:

    бачила павуки з соломи. майстрів, що працюють з соломою зустрічали?

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко
Ярмарок до Миколая в Музеї Івана Гончара

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1130 людей вже підписалися
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити