Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Асиміляція незворотня, але ми можемо відсунути її у часі — українці у Щецині (Польща)

Асиміляція незворотня, але ми можемо відсунути її у часі — українці у Щецині (Польща)

«Коли мене хтось питає, ким ти є, то кажу, що українцем з Польщі, а не поляком українського походження. Україну вважаю своєю духовною Батьківщиною. Завдяки праці моїх батьків та дідів вона завжди була в моєму серці. Це невід'ємна частина мого життя, тому все українське для мене важливе». В Україні їх називають поляками, а вони себе у Польщі почувають — українцями. Українці, що зазнали виселення зі своїх етнічних земель під час акції «Вісла» 1947 року, намагаються чинити опір польській асиміляції та зберегти пам'ять свого роду крізь покоління.

У північно-західному місті Польщі — Щецині, що за 16 кілометрів від кордону з Німеччиною, з 29 травня по 1 червня відсвяткували Дні української культури — виступами музичних колективів з України, промовами високих українських та польських чинів, ярмарком народного мистецтва, українською кухнею, зустріччю з українським письменником, пригощаннями та забавами для дітей.

Офіційне відкриття

фольклорний колектив  «Струмочок Покуття» з селища Гвіздець Коломийського району

Фольклорний колектив «Струмочок Покуття» з селища Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області

Фольклорний колектив «Струмочок Покуття» з селища Гвіздець Коломийського району

Дні української культури в Щецині

День України в Щецині

Відкривали концерт думами з Кобзаря

Прослухати: 

Дні української культури в Щецині

Дні української культури в Щецині

Дні України у Щецині

DSC_4811

На відкритті фестивалю польський журналіст розповідав про події на Майдані, в Криму та Східній Україні

Дні України в Щецині

Концертна частина

Дні української культури у Щецині

Концертна програма та більшість заходів відбулися у Замку Поморських Князів


Музичний гурт з Києва "Luiku" викликали на біс

Музичний гурт з Києва «Luiku» викликали на біс

Дні української культури у Щецині

Дні України у Щецині

Дні української культури у Щецині

Дні української культури у Щецині

Дні української культури у Щецині

Дні української культури у Щецині

Дні української культури у Щецині

Фольковий гурт зі Львова ЙОРИЙ КЛОЦ

Йорий Клоц

Йорий Клоц

Дні України у Щецині

Фольковий гурт з Києва "ВЕРЕМІЙ"

Фольковий гурт з Києва ВЕРЕМІЙ

Дні України у Щецині

Дні України у Щецині

Особливо чекає на це свято старше покоління українців, які ще пам'ятають страшні часи 1947 року під час акції «Вісла», коли сотні тисяч українців під примусом польських військових були виселені зі своїх етнічних земель на сході теперішньої Польщі і переселені в її центральні, західні та північні регіони. А також діти та онуки таких переселенців, яким змалку батьки розповідали, звідки та ким вони є.

Зокрема, у Щецинському воєводстві живе близько 10-15 тисяч українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини, переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез. А в самому Щецині українська нацменшина нараховує понад тисячу осіб.

Єва, мешканка Щецина, має українське походження

Єва, мешканка Щецина, має українське походження

«Мої батьки та діди мешкали в карпатських Бещадах, колись то була Україна, — розповідає пані Єва, мешканка Щецина, що має українське походження. — І незалежно, де ми мешкаємо, ми є українці. І хочемо, щоб наші діти вміли говорити рідною мовою. Я знаю все про акцію „Вісла“. Ми знаємо, хто ми є, і хочемо, щоб наші діти знали також. Моїй мамі було шість років, а моєму тату 12 років. З батьками ми досі спілкуємося переважно українською. Факт, що наша мова не є такою літературною, як має бути, бо ми тут є під напором польської мови. Наші діти поки що говорять по-польськи, але ми їх вчимо. Моя старша 11-річна донька говорить по-українськи вже краще. Ходила на курси української мови. Ми також тут святкуємо українські свята».

Запис розмови з пані Євою: 


Олесь Філь, заступник голови Щецинського відділення Об'єднання українців в Польщі

Олесь Філь, заступник голови Щецинського відділення Об'єднання українців в Польщі

«Мої корені з південного сходу Польщі. Мамині батьки були виселені з самого серця Бещадів із сіл Завій і Явороч, які вже не існують. Зараз там заповідник, навіть не видно, що там люди жили, — із сумом говорить Олесь Філь, що зі студентських часів також живе у Щецині, і є заступником голови Щецинського відділення Об'єднання українців в Польщі. — Батьки мого тата були виселені з Любачівщини, це 60 кілометрів на північ від Перемишля. І тих і тих виселили в околиці Ельблонга, це 60 кілометрів на схід від Гданська. Коли мої батьки пізналися, то переїхали в Білий Бір. Я навчався у Щецині, то й вирішили з дружиною оселитися вже тут.

Коли приїжджав в Україну, то часто мене сприймали не як українця, а як поляка. Чути, що моя українська мова не перфектна, що я народжений не в Україні. Часто доводилося пояснювати людям, що ми не поляки. Ми почуваємося українцями. Під час першого спілкування з поляками також мусимо присвятити трохи часу, аби люди зрозуміли, ким ми є, як себе тут бачимо, як почуваємося, і як це можливо, що живучи в Польщі ми почуваємося кимось іншим, аніж поляком. Бо виявляється, що для багатьох людей це ще не є очевидним, вони не знають цього історичного факту — операції „Вісла“ 1947 року.

Коли мене хтось питає, ким ти є, то кажу, що українцем з Польщі, а не поляком українського походження. Україну вважаю своєю духовною Батьківщиною. Завдяки праці моїх батьків та дідів вона завжди була в моєму серці. Це невід'ємна частина мого життя, тому все українське для мене важливе.

Як представник молодого покоління, намагаюся активізувати своїх ровесників, друзів і разом стараємося робити щось, щоб наші дітки пам'ятали, ким вони є, і розвивалися, пам'ятаючи про свою культуру, про те, звідки вони походять і яка їхня мова».

Докладені зусилля вже недаремні. 6-тирічна донька Олеся — Юля два роки навчається в Пункті української мови, знає звідки походить і охоче розповідає завчені вірші українською мовою:

Ярмаркова частина

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Польські бублики


Українське мистецтво

Ангелики польського майстра зі Щецина

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Українське мистецтво

Обмін досвідом. Польський кераміст Пшемислав Пешко бере майстер-клас зі склопластики у художниці зі Львова


Польський кераміст Пшемислав Пешко придбав собі українську сорочку. Каже, надалі відвідуватиме у цій сорочці культурно-мистецькі заходи

А невдовзі пан Пшемислав придбав собі українську сорочку

Презентація української кухні

Пригощання українським борщем

Пригощання українським борщем


Борщ

 Борщ


Пригощання українським борщем

Місцеві журналісти цікавилися смаком українського борщу

Аби стримати незворотні процеси асиміляції тамтешніх українців, Об'єднання українців в Польщі, а саме його відділення в Щецині, протягом року проводить низку культурних та освітніх заходів. Зокрема, організовує вечори до пам'ятних дат, концерти сучасної, фольклорної, класичної та хорової музики у виконанні українських музикантів та співаків, запрошує з України відомих літературних та громадських діячів. Для студентів у своєму осередку проводять освітні лекції на різну тематику. При щецинському осередку діє Пункт вивчення української мови, в якому зараз навчається понад півсотні дітей різного віку. Організований український хор. Український осередок проводить активну інформаційну політику: мають щотижневу програму на місцевому радіо під назвою «Посиденьки», яку ведуть українською та польською мовою, перекладають польською гарячі новини з України, ведуть активне життя у соціальних мережах, зокрема на Фейсбук.

Окрім того, Щецинський осередок Об'єднання українців в Польщі активно займається благодійною діяльністю в Україні. Зокрема, відсилав ліки та кошти під час епідемії грипу 2009—2010 роках, під час подій на Майдані також надсилали ліки та теплі речі, робили подарунки дітям в Луцьку. У серпні цього року планують організувати табір для кількох сотень дітей з Дніпропетровщини та віддалених сіл Івано-Франківської області, які ніколи не були за кордоном.

Іван Сирник, голова щецинського відділення Об’єднання українців в Польщі

Іван Сирник, голова щецинського відділення Об’єднання українців в Польщі

Левову частку всієї цієї діяльності веде особисто голова щецинського відділення Об’єднання українців в Польщі Іван Сирник. Його батьки у травні 1947 році так само зазнали виселення зі своїх етнічних земель, тепер Ліського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

«Основний напрямок нашої діяльності — стримати процеси асиміляції. Вони є незворотніми, але ми хоч можемо його відсунути у часі, — розповідає пан Іван. — Вивчення мови, робота з пресою, фестивалі, працюємо у всіх сферах, що стосуються культури. Ми стараємося бути амбасадорами України, хочемо позитивно показати Україну, її культуру, історію, показати імідж України як держави, її позитивні сторони, а не ті стереотипні.

На початку ми хотіли робити цей фестиваль тільки для етнічних українців, але виявилося, що треба було робити також на загал, тобто показати себе полякам, щоб вони мали знання про українську культуру. Бо до цього вони асоціювали українців тільки з борщем, козаком, горілкою і салом. І на тому було все.

Показування себе за допомогою фестивальних заходів тільки покращує ситуацію, бо коли би ми з підпілля пробували щось сказати, то на нас зовсім по-іншому дивилися б. А ми відкрито заявляємо про себе, тоді й інші дивляться на нас інакше. Є українці в Польщі, є в Щецині, то помалу стає нормальним».

Прослухати фрагмент розмови з паном Іваном Сирником:

4-й день українського фестивалю присвячений Дитині

День дитини

День дитини

Всім діткам безкоштовно роздавали жовто-блакитні кульки, значки та морозиво

День дитини

День дитини

День дитини

День дитини

Дні української культури у Щецині

День дитини

Щетинський осередок залучає до себе і громадян України, що виїхали до Польщі, як-то заробітчан і студентів. Їм допомагають адаптуватися до тамтешніх умов та в разі потреби вирішити побутові й юридичні проблеми.

Євгенія та Катерина Шевчук з Вінниці три роки навчаються у Щецині

Євгенія та Катерина Шевчук родом з Вінниці

Серед таких сестри Катерина та Євгенія Шевчук з Вінниці, які вже три роки навчаються в Морській академії в Щецині. Повертатися в Україну поки не збираються. Після закінчення навчального закладу хочуть набути досвіду роботи у Польщі. Кажуть, в основному спілкуються з приїжджими українцями та білорусами. З останніми, як виявилося, мають багато спільного. Дівчата беруть активну участь у заходах української громади, співають в українському хорі.

«Ми ще не знаємо, чи повернемося в Україну. Перший рік було тяжко адаптуватися, думала, от відучуся і назад поїду, а зараз я звикаю до цього і якісь моменти мені вже здаються нормальними, якщо я колись їх не сприймала», — каже Євгенія і продовжує: «В Об'єднанні часто відбуваються різні зустрічі, лекції — наукові, культурні, розважальні. Запрошують з України митців, письменників. Показують фільми про історію України. На початку березня до нас приїжджав навіть офіцер з Севастополя, розповідав про події, які тоді були актуальними.

На ці заходи ходять українці та білоруси. Діаспора білорусів також досить активна тут. Ми підтримуємо їх, а вони нас. Ходимо на свята один до одного. Буває, що свята разом організовуємо. Тут не так багато активних студентів, а білорусів і українців єднає схожа ментальність. Подібніша, ніж до поляків. На білорусів ми кажемо, що це „наші“. Поляки не такі відкриті. Зі своїми більше спільного для спілкування. Таки тягне до своєї рідної душі. Білоруси говорять білоруською, а ми українською — і розуміємо один одного.

Українці, що народжені тут, до української культури ставляться більш трепетно і більш поважають, аніж наші українці, які приїхали в Польщу і хочуть тут залишитися. А хтось приїжджає і каже, що вже хоче стати поляком. Але, насправді, це поодинокі випадки. Більшість все ж цінують свою Батьківщину».

Мирон Янків, генеральний консул України в Гданську

Мирон Янків, генеральний консул України в Гданську

Активна діяльність української громади не тільки сприяє збереженню історичної пам'яті поколінь, а й неабияк розвиває та зміцнює двосторонні відносини між Україною та Польщею сьогодні, запевняє Генеральний консул України у Гданську Мирон Янків:

«Вони кожен день живуть Україною, її інтересами, надвичайно велика солідарність з Україною. Це передається полякам, нашим друзям. Поляки сьогодні рахуються з українською меншиною, бо це голоси, це вибори. Представники української меншини є в багатьох найважливіших сферах — медицина, освіта, вища школа, наука, бізнес. Ми завжди маємо представника в Парламенті. Зараз голова комісії з питань національних меншин Мирон Сич. Українці Польщі зберегли свою автентичність, своє мистецтво. Можливо, навіть українцям в Україні треба в них вчитися».

В українському осередку кажуть, всі культурні заходи вони роблять без жодної підтримки з боку України за підтримки польської місцевої влади та бізнесу. А з Україною співпраця будується не з держструктурами (бо мали неприємні приклади такої співпраці), а на особистих контактах «від людини до людини». До Щецина гості приїжджали не тільки із Західної України, а й з Києва, Миколаєва, Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Кіровограда.

Наступного року український фестиваль «Дні української культури в Щецині» організатори планують присвятити Центральній та Східній Україні, «щоб вони пізнали нас, а ми їх».

Архітектурна атмосфера міста Щецин

Щецин

Приміщення щецинського відділення Об'єднання українців Польщі

Об'єднання українців Польщі

Щецин

Замок Поморських князів, де щорічно проводиться український фестиваль


Внутрішній двір замку

Внутрішній двір замку


Вигляд замку з центрального входу

Вигляд замку з центрального входу


Щецин

 Щецин

Щецин

Щецин

Щецин

Щецин

Довідка

Дні України в Польщі відбуваються щорічно з 1997 року, в цьому році вже 18-й раз поспіль.

Фестиваль відбувся під патронатом Генерального Консула України у Гданську та Маршала Західнопоморського воєводства завдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації Республіки Польща та співфінансоване містом Щецин та з бюджету Західнопоморського воєводства.

Цього року з-поміж учасників з України — фолькові музичні молоді колективи з Києва і Львова «ВЕРЕМІЙ», «Йорий Клоц», «Luiku», фольклорний колектив «Струмочок Покуття» з селища Гвіздець Коломийського району, волинський Театр ляльок з Луцька, український письменник Андрій Любка.

Катерина Качур, Рукотвори

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Додати відгук

ОголошенняЯк замовити
Terra Incognita: подорожі, активний туризм, екскурсії Україною Творча майстерня Олександри Теліженко

Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1131 людина вже підписалася
Що нового?Всі новини
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2016.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити