Рукотвори » Різьбярі

Вадим Обертас

Katrusya — Fri, 29 Jan 2010 08:21:07 +0000

Творчість

Майстер виготовляє чоловічі військові строї, кінну збрую, чоловіче взуття та зброю.
Різних типів сідла — кубанські, європейські, східні — видовбує з цільного дерева та шиє зі шкіри, оздоблює їх традиційним та авторським декором. Також зі шкіри виготовляє люлькові гарнітури (кисети, сумки), вуздечка, чоловічі козацькі чоботи.

Походження

Народився 7 серпня 1963 року в селі Сагайдак Полтавської області. Мешкає у місті Полтаві.

Освіта

Освіта середня, але, щоб досягти такого рівня ремесла, він самостійно опанував історію України, історію українського, європейського, східного вбрання, взуття, військової зброї та кінної збруї. Все це завдяки любові та повазі до коней.

Досвід

В цій сфері працює майже все життя, починаючи з 16 років.

Окрім того, пан Вадим має досвід роботи у культурно-мистецькій галузі, у галузі кінного туризму.
Працював художником декоратором у полтавському обласному театрі ім. М.В. Гоголя, був інструктором кінного туризму у полтавському комплексі «Турист» (1986—1987), фермером (1992—1997), ініціатором ідеї та консультантом у створенні кінного комплексу — бази «Козацький стан».

На себе працює з 1998 року.

Вадим Обертас також брав участь у зйомках художніх та документальних фільмів, зокрема, таких як: художній фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба», документальний фільм про Богдана Хмельницького «Сто видатних українців», ролик «Туристична Полтавщина» на каналі М1.

Про В.Обертаса були публікації в журналах «Власть денег» (2005), «Коневодство в Украине» (2005), до 70-ти річчя Полтавщини в каталозі про майстрів народного мистецтва (2008).

Ярмаркова діяльність

Бере участь у ярмарках та фестивалях.

Володимир Іншаков

Katrusya — Tue, 05 Jan 2010 09:08:42 +0000

Творчість

З липи та верби власноруч створеними інструментами (різці, ножі та ін.) майстер виготовляє традиційні побутові речі — ложки, сільнички, діжечки, – якими користувалися ще наші предки.

Орнаменти для виробів запозичує або з музейних експонатів або з ілюстрацій книжок про народну творчість. За словами майстра, в книжках часто пояснюють значень орнаментів, як і де вони застосовуються, що означають. От він і намагається у своїх роботах користуватися тим, що зрозумів з літератури.

Іноді пан Володимир при виготовлені задумів користується сучасними технологіями — робить на комп‘ютері 3-вимірні моделі своїх виробів, це допомагає побачити, який вигляд вони можуть мати.

Походження

Народився 13 квітня 1960 року в Криму. Живе та працює в Києві.

Освіта

Закінчив зварювальний факультет Київського політехнічного інституту (зараз це політехнічний університет).
Працює інженером.

Досвід

Різьбою займається з дитинства. Першим учителем був дід. Ось як пише про своє захоплення сам майстер:
«Мені подобається читати народні казки й історичні романи, завжди було цікаво, як жили раніше люди без сучасних технологій, якими інструментами працювали, якими речами користувалися в побуті, як виготовляли і те й інше. В дитинстві деякі інструменти для себе робив сам, пробував кувати, робити термообробку, заточував, іноді різці виходили добрі, іноді — невдалі, але таким чином я з‘ясовував, якими вони мають бути. Потім цими інструментами користувався. Знання, набуті під час навчання в інституті, допомогли мені зробити інструменти, якими я користуюся зараз, на професійному рівні».

Ярмаркова діяльність

Постійний учасник ярмарків та фестивалів.

Володимир Маркар’ян

Katrusya — Mon, 04 Jan 2010 12:37:56 +0000

Творчість

Майстер художнього різьблення по дереву. Працює в техніці рельєфного та скульптурного різьблення, має великий досвід роботи з садово-парковою скульптурою.

Походження

Народився 31 серпня 1954 року в місті Полтава. Там досі мешкає і працює.

Освіта

Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут (за фахом інженер–будівельник) та Московський заочний університет мистецтв ім.Крупської (декоративно-ужиткове відділення).

Досвід

Дерево-різьбленням займається з дитинства.
Протягом 1981—1994 років створив та очолював майстерню з різьблення по дереву та дерев’яної скульптури при Полтавському РБУ зеленого будівництва.
З 2006 року Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Педагогічна діяльність

З 1994 по 2001 рік працював керівником гуртка з різьблення по дереву у Навчально-дослідницькому центрі учнівської молоді міста Полтави. Учні студії постійно брали участь у міських, обласних виставках та конкурсах. Два учні були стипендіатами конкурсу «Нові імена України» (Київ – 1997), Міжнародний конкурс «Золотий лелека» (Миколаїв – 2000, 2001) – друге, перше місце.

Виставки

Учасник першого Всеукраїнського симпозіуму з народної дерев’яної скульптури «Велес 2005» та першого Всеукраїнського симпозіуму з різьблення по дереву «Сіверщина 2006». Також брав участь у багатьох Всеукраїнських та міжнародних виставках.

Ярмаркова діяльність

Народний майстер щорічно бере участь у ярмарках та фестивалях.

Алла Маркар’ян

Katrusya — Tue, 08 Dec 2009 22:51:39 +0000

Творчість

Маркар’ян Алла Петрівна — майстер художнього різьблення по дереву. Працює в техніці Полтавського земського різьблення, ознаками якого є конгломерат уміло поєднаних декількох видів різьблення: контурне, геометричне, рельєфне, рослинне, де є багато елементів, як «ягідочки» або «бубочки», «сливки», тощо… Обов’язковим центром композиції є солярний знак. Дві третини поверхні виробу вкривається різьбленням, а одна третя – лишається чистим, щоб дерево «дихало». На різьбленій частині між вирізаними елементами також робиться невеличка відстань, щоб було «повітря». Чергуються глибина та розміри елементів (малий, середній, великий). Готовий виріб не фарбується і не вкривається лаком.

Майстриня також творить українські народні ляльки — мотанки. Подібні здавна робили по селах бабусі й матері для дітей, а старші й молодші дівчатка для себе.

Походження

Народилася 23 травня 1961 року в місті Полтава. Там досі мешкає та творить.

Освіта

Закінчила Полтавський технікум транспортного будівництва, Харківський автомобільно-дорожній інститут, спеціалізація – будівництво та експлуатація автомобільних шляхів (інженер – будівельник). Різьбленню по дереву навчалась у народного майстра Чвали Олександра Васильовича (1946—1996).

Досвід

Дерево-різьбленням займається з 1989 року.

З 2009 року очолює Полтавський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Педагогічна діяльність

По творчій спеціальності працювала вісім років у Навчально-дослідницькому центрі учнівської молоді. Там вела студію різьблення по дереву (1993 — 2001). Учні студії постійно брали участь у міських та обласних виставках та конкурсах Полтави. Два учня були стипендіатами конкурсу «Нові імена України» (Київ – 1997), Міжнародний конкурс «Золотий лелека» (Миколаїв – 2000, 2001) – друге, перше місце.

Звання

Член Національної спілки народних майстрів України.

Ярмаркова діяльність

Народний майстер щорічно бере участь у ярмарках та фестивалях.

Віктор Терещенко

Katrusya — Thu, 03 Sep 2009 21:49:08 +0000

Творчість

Щоб зі звичайного бруска дерева вийшла дієва сопілка, потрібно виконати, за підрахунками майстра, близько ста операцій. І це просту одинарну. А Віктор Терещенко вміє робити ще подвійні (або джоломиги) і потрійні сопілки, які звучать відповідно у два й три голоси. Спеціально для початківців сопілкар написав ноти з інструкцією. Їх дає безкоштовно при купівлі інструменту.

Походження

Народився 18 березня 1944 року в селі Літки Броварського району Київської області. Там мешкає і досі.

Освіта

Ніжинське культурно-освітнє училище ( тут навчили вирізати сопілку і на ній грати)
Київський педагогічний інститут ім. О.М.Горького (тепер Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова)

Досвід

Любов до музичного мистецтва п.Віктору передалася від батька, який був вчителем музики, грав на акордеоні. Син теж пішов батьковим шляхом — Віктор Терещенко 20 років навчав школярів співати та грати на різних музичних інструментах, в тому числі й на сопілці.

У виготовленні цього музичного інструменту Віктор Терещенко набув неабиякої віртуозності. На його рахунку тисячі вирізаних сопілок, які він виготовляв в тому числі для Кримського українського ліцею.

Ярмаркова діяльність

Сопілки виносить на показ в різних містах та на мистецьких заходах. Буває на ярмарках в Сорочинцах та у Пирогові, на Андріївському узвозі та на Майдані Незалежності у Києві, у Дніпропетровську та Запоріжжі. Сопілки майстра купували гості з США, Канади, Польщі, Англії, Австралії, Німеччини.

Семен Тлустий

Katrusya — Mon, 27 Jul 2009 06:48:43 +0000

Творчість

Для виготовлення яворівської іграшки різьбяр використовує деревину осики, яка, як здавна вважається, має властивість відганяти усе лихе. Отож, з-під рук майстра та його помічників виходять такі народні іграшки, як: деркачі, коники з візочками й без, пташки з рухомими крильцями, колиски, лапавки, калатала, дитячі меблі й інші рухомі забавки.

Дерево майстер розмальовує яскравими фарбами – оздоблює яворівським традиційним розписом.

Походження

Народився 10 лютого 1957 року в селі Лісоводи Городецького району на Хмельниччині.
Мешкає в місті Івано-Франкове Яворівського району Львівської області.

Освіта

1972 року вступив в Художнє училище в місті Івано-Франкове на Львівщині. Пізніше закінчив технікум МОД (механічна обробка деревини) та Івано-Франківський педагогічний інститут, художньо-графічний факультет.

Досвід

Першу іграшку зробив ще 1972 році для здачі курсової в Художньому училищі. Майже 30 років працює вчителем різьби в Художньому училищі.

Звання

Член Національної спілки художників України та Національної спілки народних майстрів України

Ярмаркова діяльність

З іграшками часто буває на різних ярмарках та етно-фестивалях. Планує в кожному обласному центрі заснувати представництво своєї майстерні та зробити виставки традиційної яворівської забавки.

Микола Римар

Katrusya — Wed, 01 Jul 2009 22:44:30 +0000

Творчість

Ложки та інші вироби з дерева у цього майстра гладенькі та легкі. Береться за діло тільки тоді, коли має гарний настрій та творче натхнення. З різних порід дерев (липи, клена, верби, груші, осики) за допомогою сокири, ножів та різьців виготовляє ложки, черпаки, друшляки, лопатки, молоточки, дошки, веретена, люльки.

Походження

Народився 1934 року в селі Тептіївка (давнє село ложкарів) Богуславського району Київської області. Нині мешкає в місті Богуславі.

Освіта

Має середню технічну освіту — свого часу закінчив Ірпінський горний технікум. Спочатку працював на шахті «Краснолиманській» в Донецькій області, а потім на гранітному кар'єрі в Богуславі. Ложкарство все життя було як хобі.

Досвід

Ложкарством та різьбленням дрібних побутових виробів з дерева народний майстер займається понад 40 років. Завзятість та кмітливість до цього промислу передалася від батька. До того ж, село Тептіївка, в якому народився майбутній майстер, славилося умільцями, які здавна виготовляли ложки з дерева та продавали в сусідні села.

Ярмаркова діяльність

Зі своїми виробами часто виходить в люди — на ярмарки та фестивалі. Буває в Музеях народної архітектури та побуту в Пирогові та в Переяславі-Хмельницькому, на ярмарках в Ніжині, в Музеї Івана Гончара у Києві, на фестивалях «Країна мрій» та «Трипільське коло».

Нестор

Katrusya — Thu, 26 Mar 2009 18:41:34 +0000

Творчість

Опановує різьбу по каменю та дереву, експериментує з різними природніми матеріалами (корінням, кісткою, рослинами). Самотужки шукає і намагається відновити деякі наші прадавні музичні інструменти (дощовиці, флейти-свирілі), ужиткові та ритуальні вироби, старовинну зброю.

Види музичних інструментів

Дощовиці — прадавні ритуальні музичні інструменти, виготовлені із сухих стовбурів Борщовика (або Борщівника), всередину яких засипаються різні види круп. Це інструменти, що імітують звуки дощу або струмка, були присутні у шаманських культурах усіх континентів. Діапазон звучання дощовиць може бути дуже широким і неповторним у кожного окремого виробу. Колись вони слугували шаманам і мольфарам в мистецтві керування дощем і прогнозування погоди, а також для входження в транс при виконанні певних ритуальних обрядів, для діагностики хвороб та їх лікування, для знаходження в оселі та поза нею ділянок зі збуреннями прихованих Сил.
Калатальця (мараки) — шумові інструменти з Борщовика, наповнені сипучим матеріалом.
Громики — шумові інструменти з того ж Борщовика, імітатори звуків далекого грому.
Флейти-свирілі (Флейта Пана) — давні музичні інструменти, які майстер виготовляє з рослин. На них після нетривалого тренування будь-хто може заграти нескладну мелодію або акомпонувати музиці, співу.

Походження

9 квітня 1972 — Нестор (Віталій Нестерчук) народився в місті Стрий Львівської області

Освіта

Після школи навчався в Стрийському Художньому училищі на дизайнера.

Досвід

З дитинства батьки привчали майстра любити Природу, розуміти і шанувати її. Батько працював художником, тому всіляко стимулював будь-які спроби Нестора в образотворчому та декоративному мистецтві.

Діяльність

Працював видувальником на склозаводі, художником-оформлювачем у бібліотеці, займався виготовленням реклами, фотографією, пише поезію.
Активний учасник усіх ярмарків та фестивалів.

Анатолій Бровченко

Katrusya — Sun, 01 Mar 2009 20:46:16 +0000

Творчість

Народний майстер працює у стилі «сірого дерева» — у творчості використовує старовинні форми, старовинний декор, колорит… Самого майстра іграшка приваблює — простотою, чіткістю, монументальністю. Не терпить перевантаження виробів зайвими лініями і рубцями, дотримується символізму та легкості форми. З дерева виготовляє різноманітні іграшки та вжиткові речі. У доробку особливе місце посідає рухома іграшка – коник-каталка, воли з возом, візочки з коником – іграшки можуть бути різної форми, але сутність одна – це копитна тварина і якийсь транспортний засіб (віз, сани); також вирізає деркачі з гілок яблуні, іграшки у формі птахів.

Походження

Народився 1966 рок в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Мешкає та працює в Києві.

Освіта

1991 — закінчив Київський педагогічний інститут імені М.О.Горького (нині Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова)
Зараз працює у цьому університеті – викладає технічну творчість, художнє конструювання та технологію деревообробки.

Досвід

Анатолій Бровченко захоплено майструє ще з дитинства. Але чистим різьбленням почав займатися років вісім тому. До того творив виключно у коренепластиці – з коріння робив підсвічники, дзеркала, столи, стільці, полиці. Далі поступово перейшов на дерев’яний різьблений посуд, а трохи згодом світ іграшки переважив все.

Громадська діяльність

Постійний учасник виставок, фестивалів та ярмарків

Іван Приходько

Katrusya — Sun, 01 Mar 2009 14:27:36 +0000

Творчість

Іван Васильович Приходько — майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури. Вирізає з дерева та розписує янголів-охоронців, пташок, різних істот. На полотні малює казкових тварин усіх кольорів веселки.

Походження

Народився 17 вересня 1939 року в селі Дударків Київської області.

Освіта

«Ніде я не навчався. А зі школи тікав. Після 7-ми класів я вже пішов у колгосп працювати на конях. Пізніше поїхали з хлопцями у Київ будівельниками працювати. А в 1958 році пішов в армію. На Уралі служив. І в армії малював багато, стінні газети випускав. А потім запросили мене на військовий завод, побачили мій талант. Це був засекречений завод, то я там працював апаратником і багато оформлень робив — тоді наочна агітація була. В Росії на Уралі я пропрацював 11 років. А як додому приїхав, то у Борисполі в автобазах працював, а тоді запросили в радгосп наочну агітацію робити. То я взимку роблю ту наочну агітацію, а на літо на конях випасаю худобу".

Досвід

«Я жив і мріяв про Марію Приймаченко. Але не прийшлося мені з нею зустрітися. Виставки її постійно відвідував. У Москві колись була виставка, а я жив у Пермі. Після армії там залишився, так я поїхав спеціально у Москву подивитися. І так я захопився Приймаченко. Ну і тоді ж Григорій Абрамович Мєстєчкін, мистецтвознавець і драматург, мені багато підказав. Він документальні фільми робив. Він про Марію Приймаченко зняв фільм, сценарій написав про сина Федора. Ми з ним у Києві у Будинку художника дітям фільми показували про народних майстрів, у місяць може разів два чи три. Повний актовий зал людей, документальні фільми Григорія Абрамовича. У мене теж є фільм «Вернісаж Івана Приходька».

Педагогічна діяльність

1972 — дотепер керівник студії народного розпису, с.Дударків, Київська область
Керівник Студії народного розпису «Диво калинове», с.Велика Олександрівка, Київська область
Керівник Студії народного мистецтва «Оранта», Національний технічний університет, Київ

Нагороди

2008 — Отримав Київську обласну премію в галузі народного мистецтва імені Петра Верни.
2002 — Заслужений майстер народної творчості України
1999 — Лауреат премії ім. Катерини Білокур
1994 — Лауреат премії ім. Павла Чубинського

Виставки

Твори знаходься у колекціях Державного музею народно-декоративного мистецтва України, Музеї дитячої іграшки (Київ), Державному Музеї Івана Гончара, а також у приватних колекціях.

Народний майстер щорічно бере участь у ярмарках та фестивалях.